Коли на Тернопіллі настане «Дольче віта», або Чи стане наш край лідером цукрової галузі України

Про стан, виклики та перспективи буряківничої галузі йшлось під час наради з питань вирощування цукрових буряків та їх переробки господарствами області. На неї зібрались представники ради сільгосппідприємств та департаменту агропромислового розвитку на базі компанії «Агропродсервіс» 8 лютого. Як відомо, Тернопільщина у 2017 році збільшила виробництво цукрових буряків на 67%.

– Сьогодні цукрова галузь дає 29% обсягу реалізації харчової і переробної промисловості, – зазначив заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак. – Це велика цифра. Також у цій сфері задіяно 5 тисяч працівників. І галузь забезпечує 9,5 % товарообігу сільського господарства області.

Аби надати можливість зниження ставки ПДВ на агровиробництво, розробили законопроект. Про деталі присутніх проінформував голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

– Ставка єдиного податку буде прирівняна до земельного податку плюс 0,2, – повідомив голова Всеукраїнської аграрної ради. – Раніше одноосібники мали ставку земельного податку 0,3. їм платили 0,95. Тепер ми хочемо це вирівняти законопроектом. А щодо антирейдерства – більшість проблем подвійної реєстрації вирішується через ймовірність для нотаріусів нести кримінальну відповідальність.

Щоб покращити показники виробництва цукрових буряків в області, потрібно вирішувати проблеми доставки та переробки цукросировини. Для цього потрібно налагодити співпрацю між аграріями та «цукровиками». Адже за словами аграріїв, недоліки у цій сфері приносять значні збитки.

– Є проблема тривалості сезону, – говорив Андрій Баран. –  Ми маємо розуміти, що сліпо перенести європейський досвід ми не можемо. Так, ми привчились готувати дороги до перевезення. Але наші дороги і логістика – далеко не європейські.  Тому треба шукати інші варіанти перевезення і зберігання, щоб не втрачати показники цукристості.

Минулого року в області запрацювали чотири цукрових заводи ТОВ «Радехів цукор», що дозволило збільшити виробництво в області цукру майже вдвічі (283 тис. тонн).

– Склади будують повільно, – додав Віталій Сікорський. –  Це дороге задоволення. Очевидно, склади ще будуть винаймати років 5-6 років. Цукрові заводи в області не були розраховані на наявні потужності. Вони переробляють в 2 рази менше буряків. Колись на Тернопільщині було лише 9 цукрових заводів. І ці технологічні питання потрібно вирішувати.

http://teren.in.ua


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...