Коли на Тернопіллі настане «Дольче віта», або Чи стане наш край лідером цукрової галузі України

Про стан, виклики та перспективи буряківничої галузі йшлось під час наради з питань вирощування цукрових буряків та їх переробки господарствами області. На неї зібрались представники ради сільгосппідприємств та департаменту агропромислового розвитку на базі компанії «Агропродсервіс» 8 лютого. Як відомо, Тернопільщина у 2017 році збільшила виробництво цукрових буряків на 67%.

– Сьогодні цукрова галузь дає 29% обсягу реалізації харчової і переробної промисловості, – зазначив заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак. – Це велика цифра. Також у цій сфері задіяно 5 тисяч працівників. І галузь забезпечує 9,5 % товарообігу сільського господарства області.

Аби надати можливість зниження ставки ПДВ на агровиробництво, розробили законопроект. Про деталі присутніх проінформував голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

– Ставка єдиного податку буде прирівняна до земельного податку плюс 0,2, – повідомив голова Всеукраїнської аграрної ради. – Раніше одноосібники мали ставку земельного податку 0,3. їм платили 0,95. Тепер ми хочемо це вирівняти законопроектом. А щодо антирейдерства – більшість проблем подвійної реєстрації вирішується через ймовірність для нотаріусів нести кримінальну відповідальність.

Щоб покращити показники виробництва цукрових буряків в області, потрібно вирішувати проблеми доставки та переробки цукросировини. Для цього потрібно налагодити співпрацю між аграріями та «цукровиками». Адже за словами аграріїв, недоліки у цій сфері приносять значні збитки.

– Є проблема тривалості сезону, – говорив Андрій Баран. –  Ми маємо розуміти, що сліпо перенести європейський досвід ми не можемо. Так, ми привчились готувати дороги до перевезення. Але наші дороги і логістика – далеко не європейські.  Тому треба шукати інші варіанти перевезення і зберігання, щоб не втрачати показники цукристості.

Минулого року в області запрацювали чотири цукрових заводи ТОВ «Радехів цукор», що дозволило збільшити виробництво в області цукру майже вдвічі (283 тис. тонн).

– Склади будують повільно, – додав Віталій Сікорський. –  Це дороге задоволення. Очевидно, склади ще будуть винаймати років 5-6 років. Цукрові заводи в області не були розраховані на наявні потужності. Вони переробляють в 2 рази менше буряків. Колись на Тернопільщині було лише 9 цукрових заводів. І ці технологічні питання потрібно вирішувати.

http://teren.in.ua


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.