Коли на Тернопіллі настане «Дольче віта», або Чи стане наш край лідером цукрової галузі України

Про стан, виклики та перспективи буряківничої галузі йшлось під час наради з питань вирощування цукрових буряків та їх переробки господарствами області. На неї зібрались представники ради сільгосппідприємств та департаменту агропромислового розвитку на базі компанії «Агропродсервіс» 8 лютого. Як відомо, Тернопільщина у 2017 році збільшила виробництво цукрових буряків на 67%.

– Сьогодні цукрова галузь дає 29% обсягу реалізації харчової і переробної промисловості, – зазначив заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак. – Це велика цифра. Також у цій сфері задіяно 5 тисяч працівників. І галузь забезпечує 9,5 % товарообігу сільського господарства області.

Аби надати можливість зниження ставки ПДВ на агровиробництво, розробили законопроект. Про деталі присутніх проінформував голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

– Ставка єдиного податку буде прирівняна до земельного податку плюс 0,2, – повідомив голова Всеукраїнської аграрної ради. – Раніше одноосібники мали ставку земельного податку 0,3. їм платили 0,95. Тепер ми хочемо це вирівняти законопроектом. А щодо антирейдерства – більшість проблем подвійної реєстрації вирішується через ймовірність для нотаріусів нести кримінальну відповідальність.

Щоб покращити показники виробництва цукрових буряків в області, потрібно вирішувати проблеми доставки та переробки цукросировини. Для цього потрібно налагодити співпрацю між аграріями та «цукровиками». Адже за словами аграріїв, недоліки у цій сфері приносять значні збитки.

– Є проблема тривалості сезону, – говорив Андрій Баран. –  Ми маємо розуміти, що сліпо перенести європейський досвід ми не можемо. Так, ми привчились готувати дороги до перевезення. Але наші дороги і логістика – далеко не європейські.  Тому треба шукати інші варіанти перевезення і зберігання, щоб не втрачати показники цукристості.

Минулого року в області запрацювали чотири цукрових заводи ТОВ «Радехів цукор», що дозволило збільшити виробництво в області цукру майже вдвічі (283 тис. тонн).

– Склади будують повільно, – додав Віталій Сікорський. –  Це дороге задоволення. Очевидно, склади ще будуть винаймати років 5-6 років. Цукрові заводи в області не були розраховані на наявні потужності. Вони переробляють в 2 рази менше буряків. Колись на Тернопільщині було лише 9 цукрових заводів. І ці технологічні питання потрібно вирішувати.

http://teren.in.ua


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…