Тернопільський студент став одним з найкращих ораторів

У фіналі Національного конкурсу з ораторського мистецтва, який  відбувся в Американському домі у Києві, студент другого курсу географічного факультету, спеціальності «Туризм» Кривий Ігор виборов 2 місце.

Конкурс проводиться щорічно Спілкою англійської мови України. Участь взяли українські студенти віком від 16 до 20 років денної форми навчання. Змагалися вони за головний приз – представляти Україну на Міжнародному конкурсі публічних виступів, який пройде у Лондоні в травні 2018 року.

19 півфіналістів, які взяли участь в конкурсі,  представляли Львівський національний університет ім. І.Франка, Київський національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім.Ігоря Сікорського», Київський національний економічний університет, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, Тернопільську класичну гімназію, Дніпровську середню школу № 10, Кропивницький педагогічний ліцей та Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім.В.Винниченка.

http://gazeta.te.ua


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…