Тернопільський студент став одним з найкращих ораторів

У фіналі Національного конкурсу з ораторського мистецтва, який  відбувся в Американському домі у Києві, студент другого курсу географічного факультету, спеціальності «Туризм» Кривий Ігор виборов 2 місце.

Конкурс проводиться щорічно Спілкою англійської мови України. Участь взяли українські студенти віком від 16 до 20 років денної форми навчання. Змагалися вони за головний приз – представляти Україну на Міжнародному конкурсі публічних виступів, який пройде у Лондоні в травні 2018 року.

19 півфіналістів, які взяли участь в конкурсі,  представляли Львівський національний університет ім. І.Франка, Київський національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім.Ігоря Сікорського», Київський національний економічний університет, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, Тернопільську класичну гімназію, Дніпровську середню школу № 10, Кропивницький педагогічний ліцей та Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім.В.Винниченка.

http://gazeta.te.ua


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.