У День Валентина одружилися сім подружніх пар

У так званий День закоханих,  14 лютого,  у Тернополі  відбулася урочиста державна реєстрація шлюбу семи пар - учасників проекту «Шлюб за добу».   Нагадаємо, «Шлюб за добу» - це проект, який з лютого 2017 року проводиться Тернопільською міською радою спільно з Міністерством юстиції України в особі Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та надає можливість зареєструвати шлюб за 24 години. За минулий рік цим сервісом у Тернополі скористалося більше 500 закоханих пар, а у Валентинів день у місті стало більше на сім подружніх пар.

 Привітали їх з важливим у їхньому житті днем, а також вручили свідоцтва про одруження голова Тернопільської ОДА Степан Барна, міський голова Тернополя Сергій Надал та керівник Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Едуард Кольцов.

Очільник краю привітав молодят зі створенням сім’ї від імені держави та обласної адміністрації, а також наголосив, що це переломний момент у їхньому житті, адже народжується нова українська сім’я. «Ви стоїте на порозі нового етапу і важливо, щоб протягом всього життя ви зуміли пронести ці почуття, які є у ваших серцях сьогодні. А ми зі свого боку, як органи державної влади, подбаємо про те, щоб ваше майбутнє було мирним, комфортним та впевненим», – зазначив Степан Барна.

 Особливе значення ця послуга має для учасників АТО. Відтак, протягом року у Тернополі проектом «Шлюб за добу» скористалися більше 37 учасників бойових дій.


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…