На Тернопільщині 22 жінкам присвоїли почесне звання “Мати-героїня”

Почесне звання «Мати-героїня» присвоїли ще 22 матерям з Тернопільської області. Нагороди вручили 4 січня жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, повідомляє сайт ТОДА. Серед них – героїня одного із перших випусків видання «Яблучко», матір дев’яти дітей, жителька  села Високе Монастириського району Надія Іванівна Сердинська.  Щиро вітаємо пані Надію та бажаємо, хай малеча росте і щодня тішить!

   Почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім’ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

    Тернопілля славиться сімейними традиціями. В області більше 11 тисяч багатодітних родин в яких виховуються понад 35 тисяч дітей, а це добрий знак, який дає нам своєрідне відродження Тернопільщини.

   У Тернопільській області протягом 2017 року звання «Мати-героїня» присвоїли 43 матерям, з 2007 до 2016 року – 6 528 матерям.


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…