На Тернопільщині 22 жінкам присвоїли почесне звання “Мати-героїня”

Почесне звання «Мати-героїня» присвоїли ще 22 матерям з Тернопільської області. Нагороди вручили 4 січня жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, повідомляє сайт ТОДА. Серед них – героїня одного із перших випусків видання «Яблучко», матір дев’яти дітей, жителька  села Високе Монастириського району Надія Іванівна Сердинська.  Щиро вітаємо пані Надію та бажаємо, хай малеча росте і щодня тішить!

   Почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім’ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

    Тернопілля славиться сімейними традиціями. В області більше 11 тисяч багатодітних родин в яких виховуються понад 35 тисяч дітей, а це добрий знак, який дає нам своєрідне відродження Тернопільщини.

   У Тернопільській області протягом 2017 року звання «Мати-героїня» присвоїли 43 матерям, з 2007 до 2016 року – 6 528 матерям.


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.