Реалізація промислової продукції

У 2017р. підприємствами області реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на суму 19584,4 млн.грн.

У загальному обсязі реалізації найбільша питома вага припадала на підприємства переробної промисловості – 69,6% (у т.ч. з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 37,0%) та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 26,4%.

В обсязі реалізованої продукції за основними промисловими групами споживчі товари короткострокового використання склали 7635,7 млн.грн або 39,2% до загального обсягу, енергія – 5328,9 млн.грн (27,4%), товари проміжного споживання – 5107,8 млн.грн (26,3%), інвестиційні товари – 1172,3 млн.грн (6,0%), споживчі товари тривалого використання – 212,8 млн.грн (1,1%).

Реалізація промислової продукції на одну особу населення в 2017р. становила 18433,2 грн (у 2016р. – 14814,3 грн).

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
10.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.