Анекдоти

На заправку зі страшним гуркотом підлітає учбова машина. За кермом жінка:
— Повний бак і мерщій!
— Одну хвилину! Тільки спочатку вимкніть двигун!
— Так я його вже вимкнула. Це інструктор тремтить!

 * * *

— Алло, долари є?

— Є, а що?

— А який курс?

— Три гривні за долар!

— Це який банк?

— Це друкарня!

 * * *

Помирає 104-річний єврей. До нього приходить його 108-річний друг і запитує:

— Ну, як ти почуваєшся, Абраме?

— Погано, Ізя, дуже погано. Напевно, скоро побачу Бога!

— Ну, якщо він там буде питати «Як там Ізя», ти мене не бачив, нічого про мене не знаєш.

* * *

— Ти знаєш, я сьогодні поставив нашому директору ультиматум!

— І що ти йому сказав?

— Або ви підвищите мені зар­плату, або я звільняюся!

— Ну і чим все закінчилося?

— Ми прийняли компромісне рішення. Він не підвищує мені зарплату, а я не звільняюся.

**

Реальна шкода від куріння — це коли виходиш покурити, а сусіди по гуртожитку зжерли твої пельмені.

 * * *

Коли з інтернету можна буде скачати півлітра коньяку, ось тоді й поговоримо про інтернет-залежнiсть.

 * * *

 На сповіді:

— Отче, я грішила, пила i гуляла.

— Знаю.

— Звідки?

— Підписаний на твій інста­грам.

 * * *

 Хлопець приходить до окуліста.

— Лiкарю, перевірте мені зір.

— У вас із зором повний порядок

— Та який там порядок! Я недавно одружився і грошей узагалі не бачу.

 * * *

 — Я так мрію про велосипед! Постійно повторюю чоловікові, як корисно крутити педалі на свіжому повітрі!

— Ну і що, виконав він твоє бажання?

— Частково. Переніс швейну машину на балкон.

 


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.