Сонячний колектор… своїми руками!

– Сонячний колектор краще придбати восени або взимку. Тоді він дешевший на 20-30 відсотків. Навіщо переплачувати за пристрій, якщо ви купуєте його, щоб заощадити, – розмірковує Федір Швець із міста Татарбунари Одеської області. – Я дотримувався складнішої, але дешевшої схеми – сам зробив сонячний колектор. Він, на відміну від батареї, яка виробляє електрику, нагріває воду, якою можна митися або гріти приміщення.

Сонячна енергія – безкоштовна, яку можна використовувати півроку і нею гріти собі воду. Коли на колектор світить сонце, вода в баку нагрівається за кілька годин. У ясний день улітку – до 70 градусів, узимку – до 45 градусів.

– Є кілька видів колекторів, найкращий із них вакуумний. У ньому акумулятори-труби вставляються одна в одну, а між ними формується безповітряний простір. Він працює як термос. Сонячні промені потрапляють на них перпендикулярно, тому колектор одразу отримує багато енергії, – пояснює господар.

Сонце нагріває воду, яка потім підіймається колектором і трубою до бака. Там встановлений теплообмінник. Коли гаряча рідина надходить у теплообмінник, тепло від нього передається воді в баку. Рідина в теплообміннику, охолоджуючись, переміщується вниз по спіралі й повертається назад у колектор. Вода, що нагріта в баку, збирається в його верхній частині. Холодна вода з водопровідної мережі або резервуару надходить у нижню частину бака. Нагріта вода витікає через отвір у верхній частині баку.

Змайстрував колектор із матеріалів, які продають на будь-якому ринку. До листа металу 2 кв. м приварює металеві труби, які служать поглиначем тепла. Кілька труб встановлює вертикально й приварює до двох товстіших труб, розташованих горизонтально. Вони стоять паралельно одна до одної й потрібні для входу та виходу рідини. Вхідний і вихідний отвір для рідини повинні розташовуватися з різних боків листа металу по діагоналі. Збив раму з вологостійкої фанери.

– Коли робив рамку, то розміри розраховував не впритул. За зміни температури та вологості впродовж року вона може набрякати або ущільнюватися, – попереджає чоловік.

Знизу раму закрив фанерою і приварив до листа металу. Прорізав там отвори для труб, через які входить і виходить вода.

– Раму пофарбував у чорний колір. Так вона краще притягуватиме сонце, – уточнює майстер.

Простір між трубами і рамою заповнив утеплювачем. Це зменшує втрати тепла. Підійде мінеральна вата, пінополістирольні або пінопластові плити. Накрив поглинач двома метровими шматками скла та з’єднав їх силіконом.

– Скло захищає від продування і притягує сонце. Тому система може працювати й узимку. Без нього колектор швидко втрачав би тепло через вітер, дощ, сніг або низькі температури знадвору, – продовжує Федір Швець.

 Стики між листами скла залив силіконом. Із мідної трубки зробив спіраль і встановив у бак. Використав непрацюючий бойлер. У баку зробив отвори вводу холодної води та забору нагрітої. Він з’єднується з колектором за допомогою пластикових труб, які проведені від колектора до бака через теплообмінник і назад у колектор.

 

– Щоб запустити систему, залив 8 літрів антифризу – незамерзаючої рідини. Вона за півгодини нагрівалася від сонця. Тоді почала циркулювати в системі й нагрівати в баку воду або антифриз, залежно від того, що налити. Ця вода збирається вгорі й витікає з крану, – каже майстер.

Сонячний колектор встановив на даху з південного боку будинку. При цьому відношення до горизонту кута її нахилу має бути 45 градусів. Установка колектора окупилася за 5 років.

http://ridneselo.com


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Щодня, усвідомлюємо ми це чи ні, наше життя складається з безлічі виборів: від простих і примітивних до тих, що їх пафосно прийнято називати доленосними. Кожен день, кожну хвилину і секунду ми йдемо мінним полем. Ми ще не знаємо, де і коли «рване» наш вибір, проте хочемо того чи ні, ми все одно щось вибираємо і пожинаємо його наслідки.

 Хтось із українських класиків свого часу казав, що вибір мови значно важливіший від вибору вишиванки. Бо вишиванку ви просто купите і будете цим пишатися – тим більше, чим більше за неї заплатите. Натомість мову не купити – навіть платними прискореними курсами. На неї треба зважитися – й почати в ній жити. Я б екстраполював це висловлювання не лише на мову, а й загалом на країну, яку ми всі обрали для себе за Батьківщину. Так, знаю, Василь Симоненко свого часу писав про те, що «Можна все на світі вибирати, сину… Вибрати не можна тільки Батьківщину». Проте ризикну з ним не погодитися: Батьківщина – це якраз те, що ти свідомо обираєш собі сам, інколи радше «всупереч», ніж «завдяки». Багато років тому я свідомо зробив свій вибір на користь України.  Мені дивно слухати скиглення тих, хто постійно говорить про втечу з «корабля, що тоне» під назвою «Україна». Я в цей час латаю у ньому пробоїни… В Україні ти можеш  міняти країну, беручи участь у чому завгодно: від аграрного сектору і до сфери високих технологій. Так, український вибір – важкий вибір. Але як казав Шарль де Голль, «завжди вибирайте найважчий шлях - на ньому ви не зустрінете конкурентів»…