Не грипуйте!

Похолодання зазвичай приносить із собою «шлейф» застудних недуг.

— Застуда, або ГРЗ (гостре респіраторне захворювання) — група захворювань, які спричиняє вірусна інфекція. Дехто вважає, що вірусну недугу спричиняє грип, а застуда — наслідок переохолодження. Насправді переохолодження є поштовхом, який знижує імунітет, відтак вірусам значно легше проникнути в організм і там розпочати свою «бурхливу діяльність», — пояснює столичний лікар­терапевт Алла Таран. — Звісно, підхопити вірус можна в будь­яку пору року, але стається це все­таки частіше восени і взимку, коли погода найбільше «підтримує» застуду.

Зазвичай вірус потрапляє через «вхідні ворота» — дихальні шляхи. Щойно непроханий «гість» поселяється в організмі, імунітет починає активно боротися з «чужаком». Відтак починається запальний процес, який проявляє себе нежитем, чханням, кашлем чи болем у горлі. Таким чином організм намагається позбутися наслідків вірусної діяльності.

Збивати чи ні? Таке питання завжди постає перед нами, коли температура тіла підвищується і нам здається, що ми «горимо». Але насправді лихоманка, так само, як нежить і чхання, — захисна реакція організму на застуду. «Підвищуючи температуру, організм ніби дає добро на активний спротив недузі, — зауважує Алла Таран. — Тільки при високій температурі починається активний синтез інтерферону — специфічної речовини, що захищає клітини від вірусу. Тому якщо температура тіла не перевищує 38 градусів за Цельсієм, збивати її не потрібно, інакше тільки нашкодите організму. Вживання жарознижувальних препаратів доцільне лише в разі, якщо позначка на термометрі сягне вище 38—39 градусів».

У боротьбі із застудою важливо: знешкодити вірус, зняти запалення і підтримати імунітет. Лікар зазвичай порекомендує певний противірусний, протизапальний препарати й імуномодулятор. У будь­якому разі не призначайте собі лікування самі.

Зазвичай під час застуди апетит зникає, чи не так? Якщо їсти не хочеться — то й не треба себе змушувати, наголошує Алла Таран. Проте дуже важливо дотримуватися питного режиму. Лікар радить випивати щодня мінімум вісім склянок рідини. Нехай це буде чай iз малиною, калиною, тепле молоко. Адже при застуді в організмі накопичуються токсичні речовини, і саме рідина допоможе швидше їх них позбутися, отже — одужати. Не забувайте про необхідність регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання.

Що робити, аби «застукати» застуду на самому початку й ускладнити їй «діяльність» у нашому організмі? «Щойно ви помітили в себе перші ознаки застуди, — застерігає Алла Таран, — розпочинайте полоскати горло. Для цього потрібна тепла вода і сіль: на одну склянку води — чайна ложка солі. До розчину можна додати також чайну ложку соди і кілька крапель йоду. Полощіть горло чотири­шість разів на день кілька днів поспіль. Аж доки не відчуєте істотного полегшення»

http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...