Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ

Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ можлива виключно з підстав, установлених статтею 15 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», а саме:

  • якщо назва друкованого ЗМІ, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3, 4 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;
  • якщо реєструючим органом уже раніше видане свідоцтво друкованому ЗМІ з тією самою назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;
  • якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого ЗМІ.
  • якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
  • якщо засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.

     У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців письмового повідомлення про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання, реєструючий орган залишає заяву без розгляду та письмово повідомляє про це засновника (співзасновників).

     У разі, якщо є установлені Законом підстави для відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ, реєструючий  орган готує правовий висновок про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ з викладенням підстав відмови – конкретних положень законодавства України. У преамбулі наказу вказуються норми Закону, які стали підставою для відмови в державній реєстрації, у пунктах наказу викладається рішення реєструючого органу та роз’яснюється порядок оскарження рішення до суду.

     Копія наказу про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ надсилається заявникові супровідним листом на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану в заяві в установлений законодавством термін.

     Рішення про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ або порушення встановленого статтею 13 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» порядку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ може бути оскаржене засновником (співзасновниками) у судовому порядку.

 


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…