Балювали, ще й гроші для дітей збирали

«Побувати на Віденському балу — як опинитися в казці», — так описували захід його організатори (бал відбувався стараннями журналу CITY LIFE та під патронатом Тернопільського міського голови Сергія Надала). І справді, у п’ятницю, 26  січня, тернополяни, котрі завітали у затишний Concert Hall «Подоляни» (а їх зібралося не мало-не багато  — повен зал!), потрапили у справжню казку!  Віденський бал, який задля благодійності організовують уже третій рік поспіль, уже по праву заслужив звання найаристократичнішої події року. Вальси, полонези, мазурки та фокстроти у супроводі Муніципального Галицького камерного оркестру під орудою народного артиста України Василя Феленчака, колядки у виконанні голосистих учасників гурту «Тріода» і видовищні номери від  танцювального клубу «Альянс», — подивитися, послухати і потанцювати було що!

Учасники балу змагалися за титул Короля і Королеви, а також найаристократичнішої та найграціознішої пари. Окрім того, усі присутні долучилися до благодійного аукціону, що проводився під час балу.

— Завдяки двом попереднім Віденським балам, — розповідає головний редактор журналу CITY LIFE Мар’яна  Балабан, — була зібрана грошова допомога для воїнів АТО та закуплено 17 ортопедичних матраців для Петриківського геріатричного пансіонату. Цього ж року ми збирали кошти на комплект обладнання для діагностики патологіі зору у дітей для міської дитячої комунальної лікарні. Загалом під час аукціону (його найціннішими лотами були, зокрема, картина відомого тернопільського художника Євгена Удіна, куртка від салону хутра Ferrizo та 7-денний відпочинок на двох у Єгипті від Coral Travel) вдалося зібрати 24800 гривень і придбати два комплекти необхідного офтальмологічного обладнання. Уже до кінця цього тижня плануємо передати їх дитячій лікарні. А далі займемося підготовкою уже четвертого Віденського балу у Тернополі: як свідчить успіх попередніх заходів, тернополянам таке дійство припало до душі!


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.