Балювали, ще й гроші для дітей збирали

«Побувати на Віденському балу — як опинитися в казці», — так описували захід його організатори (бал відбувався стараннями журналу CITY LIFE та під патронатом Тернопільського міського голови Сергія Надала). І справді, у п’ятницю, 26  січня, тернополяни, котрі завітали у затишний Concert Hall «Подоляни» (а їх зібралося не мало-не багато  — повен зал!), потрапили у справжню казку!  Віденський бал, який задля благодійності організовують уже третій рік поспіль, уже по праву заслужив звання найаристократичнішої події року. Вальси, полонези, мазурки та фокстроти у супроводі Муніципального Галицького камерного оркестру під орудою народного артиста України Василя Феленчака, колядки у виконанні голосистих учасників гурту «Тріода» і видовищні номери від  танцювального клубу «Альянс», — подивитися, послухати і потанцювати було що!

Учасники балу змагалися за титул Короля і Королеви, а також найаристократичнішої та найграціознішої пари. Окрім того, усі присутні долучилися до благодійного аукціону, що проводився під час балу.

— Завдяки двом попереднім Віденським балам, — розповідає головний редактор журналу CITY LIFE Мар’яна  Балабан, — була зібрана грошова допомога для воїнів АТО та закуплено 17 ортопедичних матраців для Петриківського геріатричного пансіонату. Цього ж року ми збирали кошти на комплект обладнання для діагностики патологіі зору у дітей для міської дитячої комунальної лікарні. Загалом під час аукціону (його найціннішими лотами були, зокрема, картина відомого тернопільського художника Євгена Удіна, куртка від салону хутра Ferrizo та 7-денний відпочинок на двох у Єгипті від Coral Travel) вдалося зібрати 24800 гривень і придбати два комплекти необхідного офтальмологічного обладнання. Уже до кінця цього тижня плануємо передати їх дитячій лікарні. А далі займемося підготовкою уже четвертого Віденського балу у Тернополі: як свідчить успіх попередніх заходів, тернополянам таке дійство припало до душі!


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…