Четверо тернопільських педагогів змагатимуться за титул «Учитель року-2018»

Упродовж 21-22 січня  в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти відбувався фінал ІІ туру обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2018»  у номінаціях: «Українська мова і література», «Німецька мова», «Фізика» та «Фізична культура».

Як повідомляють в управління освіти й науки облдержадміністрації, у кожній номінації змагалися по 5 найкращих педагогів області, які пройшли конкурсні випробування, серед яких: навчальний проект, методичний практикум та проведення відритих уроків.

За результатами теоретичного і практичного турів і оцінкою журі, переможцями обласного етапу конкурсу стали:

У номінації «Українська мова і література» – Руслана Петрокушин, вчитель  Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №16 ім. Володимира Левицького.

У номінації «Німецька мова» – Марія Ятчук, вчитель гімназії «Гармонія» – відокремленого структурного підрозділу Галицького коледжу імені В. Чорновола, м. Тернопіль.

У номінації «Фізика» – Віктор Дворський, вчитель Бережанської ЗОШ І-ІІІ ст. №2.

У номінації «Фізична культура» – Лілія Булич, вчитель Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов.

http://reporter.net.ua


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.