"Ігри героїв" у Тернополі: сильні тілом та духом

На всеукраїнські аматорські спортивні змагання з кросфіту "Ігри Героїв" у Тернопіль 10 лютого з'їдуться учасники з різних областей. Це люди з обмеженими можливостями. Змагання відбуватиметься у ТРЦ "Подоляни" орієнтовно з 10 до 18.00. Вхід вільний.

 "Ігри Героїв" відбуваються кілька разів на рік у різних містах. Перші такі змагання з кросфіту провели у 2016-ому році.

- Участь у них беруть спортсмени, які втратили кінцівки. більшість учасників проекту - бійці АТО, - каже один з співорганізаторів "Ігор Героїв" у Тернополі Андрій Гуменний. - А також всі спортсмени з обмеженими можливостями, які не здаються та ведуть активний спосіб життя. Щоб стати учасником змагань потрібно бути підготовленим спортсменом, який може показати відповідний результат. - Це люди, які постійно працюють над собою, вдосконалюються, - продовжує Андрій. - Ті, хто проходить відбір, беруть участь далі. На ці змагання ми очікуємо від 15-ти до 25-ти учасників з різних областей. Є вже кілька заявників.

Серед учасників майбутніх змагань є і тернополянин - 35-річний Святослав Олійник, який  також  є співорганізатором проекту. Святослав у інвалідному візку з 2012-ого року. З чоловіком трапився нещасний випадок, коли він працював на судні в Норвегії.  - Полетів з висоти вісім метрів і впав в трюм, - розповідає чоловік. - Напарник не втримав. Перших кілька днів в мене щось дурне в голові крутилось, але потім я зрозумів, що депресія не допоможе. І потрібно ставити себе не ноги, проходити реабілітацію. І пізніше я почав займатись у спортзалі в свого друга. До того я з 13-ти років займався боксом. Щоб підготуватись до змагань, Святослав тричі на тиждень займається у залі. Також має спеціальне обладнання для занять вдома. Це уже 9-ті "Ігри Героїв", в яких Святослав Олійник бере участь. У 2017-ому на міжнародних змаганнях серед учасників на інвалідних візках посів третє місце.  – Змагання для хлопців - це свого роду реабілітація: і психологічна, і фізична, - каже Святослав. - Це ніби кросфіт. Одні змагання у нас проходили в Харкові. Ми приїжджали до поранених в госпіталь. І там лежав 19-річний хлопчина з ампутованою ногою. Він подивився, як учасники займаються і він вже тоді хотів приймати участь та займатись.   

 Якщо серед тернополян з обмеженими можливостями, які займаються спортом, є охочі взяти участь у "Іграх Героїв", то можуть залишити заяву в групі у соцмережі Facebook Незламний ДУХ Тернопілля або в подію "Ігри героїв в Тернополі". 

 - Змагання відбуватимуться протягом дня - 10 лютого, - продовжує Андрій Гуменний. - Переможців визначатимуть у трьох категоріях: спортсмени на візках, спортсмени з протезом нижніх кінцівок, спортсмени ампутацією верхніх кінцівок. Для них розроблені різні вправи.  Щодо призів для учасників та переможців, як кажуть організатори, цим питанням займаються спонсори. До слова, якщо у Тернополі є охочі підприємців підтримати проект, то теж можуть долучитись.  - Ми будемо раді людям, які хочуть допомогти тим хлопцям, які є взірцем для нас, які не здаються, - каже Андрій Гуменний. - Хотілось би ще, щоб у тернопільських спортклубах з розумінням відносились до людей з обмеженими можливостями, учасників АТО. Щоб для них виділяли час на безкоштовні заняття. Зараз у Тернополі є лише кілька залів, які йдуть назустріч.  

https://te.20minut.ua


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.