Тернопільська ветеринар оперує… з маленькою донечкою у слінгу!

З дитиною на роботу ходить мама-хірург у Тернополі. Мало того, жінка-ветеринар оперує із немовлям біля серця. Вона прилаштовує чотиримісячну доньку у слінг, щоб звільнити руки, і береться за скальпель. Жінка продовжила професійну діяльність уже через місяць після пологів, йдеться в  https://tsn.ua. Фото мами-ветеринара з дитиною у слінгу в операційній підірвали Мережу. Їх виклала  волонтерка, яка опікується безпритульними собаками.

Всеукраїнський телеканал “1+1”  розповів про тернопільського волонтера на всю країну.

33-річна Олена Федорків на роботу приїжджає із меншою донькою Аліною. Старшу дворічну Сашу залишили вдома із чоловіком. Сьогодні Олена оперуватиме Топіка. Господарі  просять вгамувати його потяг до протилежної статті. Поки песика готують до операції, Олена стерилізує інструменти. Власник Топіка бачить маля і дивується.

Лікар прилаштовує чотиримісячну доньку у слінг, щоб звільнити руки, і береться за скальпель. У такий спосіб мама продовжила професійну діяльність уже через місяць після пологів.«Якщо я вдома готую з дитиною на руках, я виношу сміття, ходжу в магазин, що мені заважає зробити операцію», - розповідає вона.

 Усю вагітність вона теж оперувала.

 Чотиримісячна Алінка песика не лякається. Спокійно спостерігає, примостившись на мамі у слінгу. Вона на грудному вигодовуванні, ще часто спить, а мама цим користується. 

«Прокидається, коли зголодніє, коли їй потрібно в туалет, то я встигала за цей період виконати операцію, все помити, почистити», - розповідає ветеринар.

Колега Ілля, який їй асистує, каже – третій «лікар» у слінгу йому не заважає. Переконує, коли у нього будуть діти, теж змалечку привчатиме їх до професії.

Під час перерви мама таки заколисує доньку –  пританцьовуючи біля операційного стола. Операція триває  хвилин двадцять. Топік та Аліна сплять. Олена та Ілля працюють. Жінка на собі тримає дитину вагою під сім кілограмів. І так щонайменше тричі на тиждень. Певна, що для її немовляти тут немає жодної небезпеки.

 «Повірте, операційну я тут сама все дезинфікую, вимиваю, можливо чистіше, ніж в деяких людей вдома», - переконує жінка.

Ззовні слінг обгорнутий чистою тканиною, щоб було усе стерильно.

Утім, Олена визнає – оперувати разом з донькою зможе не довго, бо дівчинка робиться важчою і рухливішою. Тому уже розмірковує, як працюватиме далі із двома маленьких дітей. Але покидати улюблену роботу точно не буде.


Повернутися
08.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…