Анекдоти

— Ходив здавати іспит?

— Ходив.

— А який квиток витягнув?

— Вiйськовий.

 * * *

 Якщо з хорошою компанією і з достатньою кількістю горілки потрапляєш на природу, то вже немає особливої різниці — гриби ловити чи рибу збирати.

 * * *

 Через жахливі затори у витверезник привезли абсолютно тверезого клієнта.

 * * *

 Дружина повертається додому з роботи.

— Люба, ти помітила, як я відремонтував годинник iз зозулею?

— Так, тепер вона через кожні п’ятнадцять хвилин висувається і запитує: «Котра година?»

 * * *

 Бензозаправка, висить табличка: «Бензину немає взагалі!».

Хлопець підходить до каси й цікавиться:

— А чому «взагалі»?

**

— Семене Марковичу, кажуть, ви були в стрип-клубi?
— Так. Поклав у бiкiнi дiвчинi 50 доларiв, а звiдти вийняв 100 євро. І вiдпочив, i заробив грошей.

**

Лист батька синові-студенту:
— Висилаю тобі сто гривень, як ти і просив. Тільки запам’ятай: сто пишеться з двома нулями, а не з трьома.

**

Батько — синові:

— Ти куди зібрався?

— На побачення з дівчиною.

— Сміття винеси.

— Тату, заздрість — погане почуття!

 * * *

 Дівчина прийшла до ворожки.

— Мене люблять двоє хлопців. Скажи, кому з них пощастить?

Ворожка розклала карти, потім уважно подивилася на дівчину.

— Пощастить Ігорю — твоїм чоловiком стане Петро.

 * * *

 На автозаправці касир попереджає блондинку:

— Вiдсьогоднi бензин подорожчав.

— Добре, налийте мені 50 літрів учорашнього.

 * * *

 Заблукали два грибники. Ледве пересуваючи ноги, вийшли вони на галявину. А там прапорщик стоїть. Вони його запитують:

— Ми на станцію правильно йдемо?

— Яке там правильно? Гомiлковий суглоб вихляє, удар стопи не чіткий, та й узагалі не в ногу.

 


Повернутися
30.01.2018
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.