А як же «думайте, читайте?»…

Половина українців не прочитала жодної книги за останній рік  

 Менше половини українців (43%) за останній рік прочитали хоча б одну книгу, 51% – взагалі не прочитали жодної.

 Такі результати опитування, проведеного компанією Research & Branding Group у жовтні-листопаді 2017 року.

Протягом останнього року схильність до читання книг частіше проявляли жінки, ніж чоловіки (48% проти 38%).

Найчастіше читачі книг трапляються серед осіб, які мають вищу освіту, а найрідше – серед осіб із середньою освітою (відповідно, 57% проти 31%);

Частіше читають жителі Сходу і Центру країни (відповідно, 49% і 46%), в той час як у південних областях України – найменше (34%).

Говорячи тільки тих, хто читає книги (43% опитаних українців), соціологи відзначають – за минулий рік кожен прочитав в середньому близько 7 книг. Деякі з них за аналізований період прочитали не більше однієї книги, а деякі – кілька десятків.

Опитування проводилося з 27 жовтня по 9 листопада 2017 року. У дослідженні взяли участь 1802 респондента у віці від 18 років і старше.

Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом поселення та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м.Севастополь).


Повернутися
30.01.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…