А як же «думайте, читайте?»…

Половина українців не прочитала жодної книги за останній рік  

 Менше половини українців (43%) за останній рік прочитали хоча б одну книгу, 51% – взагалі не прочитали жодної.

 Такі результати опитування, проведеного компанією Research & Branding Group у жовтні-листопаді 2017 року.

Протягом останнього року схильність до читання книг частіше проявляли жінки, ніж чоловіки (48% проти 38%).

Найчастіше читачі книг трапляються серед осіб, які мають вищу освіту, а найрідше – серед осіб із середньою освітою (відповідно, 57% проти 31%);

Частіше читають жителі Сходу і Центру країни (відповідно, 49% і 46%), в той час як у південних областях України – найменше (34%).

Говорячи тільки тих, хто читає книги (43% опитаних українців), соціологи відзначають – за минулий рік кожен прочитав в середньому близько 7 книг. Деякі з них за аналізований період прочитали не більше однієї книги, а деякі – кілька десятків.

Опитування проводилося з 27 жовтня по 9 листопада 2017 року. У дослідженні взяли участь 1802 респондента у віці від 18 років і старше.

Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом поселення та регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, та м.Севастополь).


Повернутися
30.01.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.