«Солодка» дилема: їсти чи ні?

Спробуйте знайти дитину, байдужу до цукерок. Не реально? Більшість дієтологів сходяться на думці, що батьки самі «підсаджують» дитину на солодке. Не зупиняє навіть те, що надмірне споживання дитиною цукру викликає алергію, призводить до цукрового діабету, карієсу, хвороб шлунково–кишкового тракту.

Багато дорослих звикли висловлювати свою любов до дитини кількістю подарованих солодощів. Маму, яка відмовляється купити своєму малюку (попри всі його істерики) «чупа–чупса» чи шоколадку, можуть навіть назвати жорстокою.

Психологи кажуть: коріння проблеми в тому, що батьки часто намагаються підкупити дитину за допомогою солодощів. Мов­ляв, перестанеш плакати, будеш чемним, вивчиш віршик — матимеш цукерки.

Але чим більше малюк вживає цукерок, тим більше притуплюється його смак до солодкого, і він уже не може задовольнитися меншою «дозою». Так і виникає «солодке» замкнене коло, яке розірвати дуже важко.

На думку дієтологів, правильно роблять ті батьки, які до трьох років узагалі не дають дитині цукерок, а пізніше обмежують їх вживання. Це і є прояв справжньої любові та батьківської турботи, переконані лікарі.


Повернутися
30.01.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!