Ні борщу, ні до борщу: в Україні знову стрімко здорожчали овочі

Їсти чи не їсти? Скоро пересічний українець, без перебільшення, почне обмежувати себе у споживанні улюбленої національної страви — борщу, такого ж стратегічного продукту, як і «святая святих» — сала.

 І не через зміну своїх смаків, а, банально, через те, що продукти для приготування смачненького борщику вже аж занадто почали «кусатися».

 Свого цінового піку майже всі овочі борщового набору досягли саме за останні вихідні — це результати досліджень Львівської медіа-компанії «Інфо-Шувар», яка щоденно проводить моніторинг цін на гуртових майданчиках країни.

 Зокрема, найзначніше подорожчання серед овочів, станом на початок цього тижня, було зафіксовано по ріпчастій цибулі, яка буквально за добу на третину здорожчала: на торгових майданчиках найбільшого гуртового ринку Західної України у Львові її можна придбати за ціною 3,6 — 4 грн./кг (0,1-0,11 EUR/кг).

 Наступною у рейтингу здорожчання експерти називають капусту — вона вже коштує 3-3,2 грн./кг (0,8-0,9 EUR/кг), тобто майже на 11% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня.

 Майже на 8% за минулі вихідні подорожчала й бараболя: зараз кілограм картоплі на оптовому ринку можна придбати не дешевше, ніж за 3,8-4 грн./кг (0,1-0,11 EUR/кг).

 Щоправда, ціни на моркву та буряк на «піддослідному» майданчику за останні кілька днів не змінилися: кілограм моркви зараз пропонують на ринку за ціною 4,5-5 грн./кг (0,12-0,14 EUR/кг), а буряк — не дешевше 4-5,5 грн./кг (0,11-0,15 EUR/кг). Приблизно така ж картина й в інших областях України.

 Зауважимо, що ще на початку осені минулого року фахівці прогнозували взимку 2017-2018 років подорожчання продуктів, які входять до борщового набору.

 Зокрема, голова Асоціації торгових мереж Олексій Дорошенко пророкував восени таке здорожчання на 20%, й таки «накаркав»...

 То, можливо, всі наші цінозростаючі біди через клятих експертів, чи все ж щось не так з українською економікою? І всі ці цінові сюрпризи все ж викликають більше суму, ніж скепсису.

http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
30.01.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…