Ні борщу, ні до борщу: в Україні знову стрімко здорожчали овочі

Їсти чи не їсти? Скоро пересічний українець, без перебільшення, почне обмежувати себе у споживанні улюбленої національної страви — борщу, такого ж стратегічного продукту, як і «святая святих» — сала.

 І не через зміну своїх смаків, а, банально, через те, що продукти для приготування смачненького борщику вже аж занадто почали «кусатися».

 Свого цінового піку майже всі овочі борщового набору досягли саме за останні вихідні — це результати досліджень Львівської медіа-компанії «Інфо-Шувар», яка щоденно проводить моніторинг цін на гуртових майданчиках країни.

 Зокрема, найзначніше подорожчання серед овочів, станом на початок цього тижня, було зафіксовано по ріпчастій цибулі, яка буквально за добу на третину здорожчала: на торгових майданчиках найбільшого гуртового ринку Західної України у Львові її можна придбати за ціною 3,6 — 4 грн./кг (0,1-0,11 EUR/кг).

 Наступною у рейтингу здорожчання експерти називають капусту — вона вже коштує 3-3,2 грн./кг (0,8-0,9 EUR/кг), тобто майже на 11% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня.

 Майже на 8% за минулі вихідні подорожчала й бараболя: зараз кілограм картоплі на оптовому ринку можна придбати не дешевше, ніж за 3,8-4 грн./кг (0,1-0,11 EUR/кг).

 Щоправда, ціни на моркву та буряк на «піддослідному» майданчику за останні кілька днів не змінилися: кілограм моркви зараз пропонують на ринку за ціною 4,5-5 грн./кг (0,12-0,14 EUR/кг), а буряк — не дешевше 4-5,5 грн./кг (0,11-0,15 EUR/кг). Приблизно така ж картина й в інших областях України.

 Зауважимо, що ще на початку осені минулого року фахівці прогнозували взимку 2017-2018 років подорожчання продуктів, які входять до борщового набору.

 Зокрема, голова Асоціації торгових мереж Олексій Дорошенко пророкував восени таке здорожчання на 20%, й таки «накаркав»...

 То, можливо, всі наші цінозростаючі біди через клятих експертів, чи все ж щось не так з українською економікою? І всі ці цінові сюрпризи все ж викликають більше суму, ніж скепсису.

http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
30.01.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.