Флорбол із Тернополя до Швеції доведе!

Флорбол  для Тернополя не така уже й «диковинка». У місті уже створено три клуби та обласну федерацію. Але займаються ним у закритих приміщеннях, тому ще не так багато тернополян бачили такий вид хокею. Флорбол – командна гра. Найбільше її люблять хлопці. Проте дівчата, як тільки спробують, також запалюються азартом.

У великій тернопільській сім’ї Корицьких пластиковий м’яч та ключка – улюблені знаряддя для Сашка та Ані. Діти влаштовують собі флорбольне поле навіть у кімнаті – розкладаючи матрац під стіною. Можливо, саме тому, роблять успіхи. Нещодавно Сашко вперше поїхав на міжнародні змагання у Швецію, на найпрестижніший флорбольний чемпіонат «Storvreta Cup». І хоч змагався у віковій категорії, яка не входить до турнірної таблиці, проте був відзначений  як кращий гравець у кількох матчах. Скільки для цього забив голів, каже, збився рахувати.

 Десятирічний Олександр Корицький другий рік займається флорболом у тернопільському клубі «STORM». Проте лише в січні вперше побував на міжнародному турнірі. Цей вид спорту не є олімпійським, тому фінансування тренувань та поїздок на змагання «лягають» на плечі батьків. Цьогоріч мама з татом Сашка зробили усе можливе, аби син побачив справжні флорбольні зали та майданчики закордоном. Бо вони таки відрізняються від наших.

                В Україні, на жаль, ще немає відповідних залів. Більш-менш адаптований під флорбол лише у Запоріжжі, – розповідає Микола Агафонов, один з тренерів клубу «STORM», наставник Сашка Корицького. – А закордоном наші спортсмени бачать значно більші зали, хорошу підлогу, вони вчаться передавати дальні паси. У Тернополі ми займаємося у спортивних залах загальноосвітніх шкіл. Не всі вони, на жаль, є достатньо великими, м`ячі рикошетять від стін, тому нашим вихованцям важко досягти рівня іноземних команд.

 Саме тому флорбольні клуби України намагаються якомога частіше відвідувати турніри в Європі. Адже це неоціненний досвід для дітей, тренування наполегливості, витривалості, великий розвиток. А ще – спілкування з іноземними однолітками.

                Ми – сім’я етнічних німців, – каже мама Олександра Корицького, Віра, – тому син непогано знає німецьку мову, неодноразово як турист бував закордоном, може спілкуватися з іноземними флорболістами. Він з ностальгією згадує поїздку з клубом на чемпіонат «Storvreta Cup». Каже, що найбільше був вражений великим спортивним комплексом із чотирма полями для флорболу. Ну і перебуванням на величезному паромі (сміється – прим. авт.). Зі шведськими спортсменами не встиг познайомитися надто близько, проте зауважив, що у Швеції флорбол надзвичайно розвинутий і популярний.

 «STORM» не завжди має змогу представляти себе на міжнародних змаганнях, проте на найбільші турніри тренерський склад таки старається привезти якомога більше вихованців. Уже тричі брали участь у «Storvreta Cup», змагалися в Чехії та Словаччині, планують відвідати Лінчепінг.

                На жаль, у нас поки немає фінансової підтримки. Спонсорів знайти важко, тому юнаки їздять на змагання за кошти батьків, – каже тренер ФЛК «STORM» Микола Олегович. – Організатори змагань у Швеції максимально зменшують фінансові витрати команд з України, Білорусії. Адже розуміють, що одна лише дорога вартує для нас немало. Цьогоріч лише шестеро вихованців клубу знайшли можливість побувати у Сторвреті. На противагу минулорічній поїздці, коли нас було три автобуси флорболістів з України… Проте я радію, що ті діти, які поїхали, змогли значно підняти свій рівень та ще й показали себе як умілі спортсмени. Сашко Корицький і воротар Камуля Юрій отримали футболки кращих гравців у турнірах категорії до 10 років. Для них це значний стимул рухатися вперед та розвиватися у флорболі в рідному Тернополі.

 Довідка:

Флорбол – це командний вид спорту. Один з найшвидших видів спорту, схожий до хокею, але гра проводиться в спортзалах без ковзанів чи роликів з ключками та легким м’ячем. Ціль гри: забити м’яч у ворота суперника. На відміну від хокею у цьому виді спорту не використовують контактних та інколи грубих дій по відношенню до суперника.

Розвиток дана гра бере у Швеції, із 70-х років минулого століття. У 1986 році була заснована Міжнародна федерація, яка об’єднує федерації 49 країн, у тому числі й Україну. У 2008 році флорбол отримав визнання Міжнародного олімпійського комітету.

У Тернопіль цей вид спорту потрапив у 2010 році. Тоді група ентузіастів уперше спробувала грати ключками та пластиковим м’ячем на траві, їздили на змагання. Згодом, у 2011-му, пройшли курси тренерів, отримали базу знань, створили обласну федерацію флорболу та почали займатися дітьми. Зараз в нашому місті діють три флорбольні клуби. Займаються у спортивних залах загальноосвітніх шкіл.

«STORM» заснований в 2011-му році. Тренерський склад зараз налічує п`ять чоловік, які тренують близько двох сотень спортсменів різних вікових категорій.

 

https://poglyad.te.ua/


Повернутися
30.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.