Валова продукція аграрного сектору збільшилась

В області продовжують нарощувати обсяги виробництва аграрної продукції. За попередніми даними, в 2017р. індекс сільськогосподарської продукції порівняно з 2016р. становив 106,6%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 111,5%, у господарствах населення – 101,3%.

За темпом приросту валової продукції сільського господарства Тернопільщина в 2017р. посідає 2 місце серед інших регіонів. Питома вага області в загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції України складає 3,7%. У розрахунку на 1 особу обсяг виробництва валової продукції сільського господарства становить 8552 грн (9 місце), що на 2747 грн більше, ніж у середньому по країні.

Виробництво продукції рослинництва за рік збільшилось на 9,4%. В області наростили обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур (за винятком плодів та ягід). Зокрема, в 2017р. зібрали 2535 тис.т зернових, що на 3,5% більше, ніж у 2016р. Значно зросло виробництво буряків цукрових фабричних (на 67,1%), соняшнику (на 56,1%), ріпаку (на 32,6%) та сої (на 28,1%). Добре зародили картопля та овочеві культури, виробництво яких становить відповідно 991 тис.т (на 0,4% більше, ніж у 2016р.) та 274 тис.т (на 5,8% більше).

Однак, зважаючи на спад поголів’я усіх видів сільськогосподарських тварин (крім овець та кіз), виробництво продукції тваринництва на Тернопільщині в 2017р. у порівнянні з 2016р. скоротилось на 1,0%, у т.ч. у господарствах населення – на 2,9%. У сільськогосподарських підприємствах виробництво валової продукції тваринництва зросло на 3,3%.

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
22.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...