Валова продукція аграрного сектору збільшилась

В області продовжують нарощувати обсяги виробництва аграрної продукції. За попередніми даними, в 2017р. індекс сільськогосподарської продукції порівняно з 2016р. становив 106,6%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 111,5%, у господарствах населення – 101,3%.

За темпом приросту валової продукції сільського господарства Тернопільщина в 2017р. посідає 2 місце серед інших регіонів. Питома вага області в загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції України складає 3,7%. У розрахунку на 1 особу обсяг виробництва валової продукції сільського господарства становить 8552 грн (9 місце), що на 2747 грн більше, ніж у середньому по країні.

Виробництво продукції рослинництва за рік збільшилось на 9,4%. В області наростили обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур (за винятком плодів та ягід). Зокрема, в 2017р. зібрали 2535 тис.т зернових, що на 3,5% більше, ніж у 2016р. Значно зросло виробництво буряків цукрових фабричних (на 67,1%), соняшнику (на 56,1%), ріпаку (на 32,6%) та сої (на 28,1%). Добре зародили картопля та овочеві культури, виробництво яких становить відповідно 991 тис.т (на 0,4% більше, ніж у 2016р.) та 274 тис.т (на 5,8% більше).

Однак, зважаючи на спад поголів’я усіх видів сільськогосподарських тварин (крім овець та кіз), виробництво продукції тваринництва на Тернопільщині в 2017р. у порівнянні з 2016р. скоротилось на 1,0%, у т.ч. у господарствах населення – на 2,9%. У сільськогосподарських підприємствах виробництво валової продукції тваринництва зросло на 3,3%.

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
22.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.