ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО

Ми з вами живемо в епоху криз. І про яку кризу ви б не подумали, читаючи ці рядки - політичну, економічну, національну, релігійну і так до безконечності, йдеться насамперед про їх «прародительку» - кризу гуманності. Саме вона породжує глибоку ерозію  милосердя, людяності,  любові тощо. Вона породжує перевагу задоволення над сумлінням, економіки і політики над етикою, свободи над правдою, війни над миром... 

Мудрий грек  Арістофан ще за багато сотень років до нашої ери, пишучи про війну а мир, зробив це у формі буфоно-еротичного анекдота. Жінки-афінянки, дружини й матері, об'єднуються у своєрідному страйку, відмовляючи у пестощах своїм чоловікам, щоб змусити їх припинити війну. Як це завжди буває у добрій комедії, «за лаштунками» тут анітрохи не комедія. Весело бігаючи, оголені актори  розповідають класичний сюжет війни. Те, що війна переживає кризу, ми бачили в у фемінізмі Першої та у масових зґвалтуваннях Другої світової війни. 

 Сексуальне насильство та фемінізм - то все одна медаль кризи гуманності у світі, падіння небес.
Вирішення проблеми ролі жінки у суспільстві знаходиться не в площині фемінізму - проблема полягає у втраті цінностей, погляду у майбутнє. 
Не просто так фантазія дивиться у минуле, то не просто так у майбутньому всі бачать закінчення епох, а не початок нової ери!


Повернутися
15.01.2018
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.