Анекдоти

На базарi:
— А це кросівки якого виробництва?
— Німецькі!
— А от, дивiться, всередині під устілкою написано китайські!
— Для нормальних людей німецькі, а для допитливих — китайські!

 * * *

— Мамо, сьогодні до мене в гості прийдуть три дівчини, і з однiєю з них я збираюся одружитися. А ти вгадай, з якою саме.

Після того як дівчата пiшли, він запитує в мами:

— Як ти гадаєш?

— З тiєю, що сиділа посередині.

— І як же ти здогадалася?

— Інтуїція: вона вже зараз мене дратує.

 * * *

 Учителька запитує:

— Який час «вона прибирає, вона прибирала, вона прибиратиме»?

Вовочка:

— Мабуть, передсвятковий.

— А який час у фразi «Я шукаю нареченого»?

— Втрачений.

 * * *

 Шеф — секретарцi:

— Що ти робиш у недiлю?

Секретарка (з надією в голосi):

— Нічого ...

— Тоді дозволь тобi нагадати, що сьогодні не недiля.

 * * *

— Ви на цілу годину спізнилися на роботу!
— У мене годинник зупинився.
— А чому ви його не завели?
— А як би я зараз виправдовувався?

 * * *

Один боксер каже іншому:

— У мене сьогодні в метро циган попросив грошей на операцію!

— І ти дав?

— Дав.

— Багато?

— Та не дуже. Але операцію робити доведеться.

 * * *

 Біжить хлопець по ескалатору, наступає дівчині на ногу і за інерцією біжить далі. Потім повертається.

— Вибачте, будь ласка.

Дівчина махає рукою і каже:

— Гаразд, я тобі й так уже на спину плюнула.

 * * *

 Весілля. Після церемонії наречений підходить до священика і запитує:

— Скільки я вам винен?

— Я грошей не беру, але можете зробити пожертвування церквi.

— А скільки?

— Відповідно до краси вашої нареченої.

Наречений дає священику 10 гривень. Священик заглянув під фату і простягнув нареченому дріб’язок:

— Здачу візьміть.

 


Повернутися
15.01.2018
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.