Не вистачає грошей на яловичину – їдять курятину

Українці надають перевагу курятині — найдешевшому м’ясу. У 2017 році частка курятини у раціоні збільшилася до 47% при нормі споживання 38%. А от яловичини недоїдають. Частка споживання становить 16%, а має бути 25%.

Дієтологи кажуть, що будь-яке м’ясо (за винятком жирного і старого) - корисне, бо містить цінні амінокислоти, вітаміни групи В та залізо. Головне - правильно його приготувати і з’їдати не більше норми.

“Якщо вибирати з різних видів м’яса, то найчастіше треба споживати саме курятину, особливо грудку – вона нежирна і малокалорійна, водночас має високу поживну цінність. Містить незамінну амінокислоту лізин, що забезпечує ріст та відновлення тканин, вироблення антитіл, гормонів і ферментів. Курячий жир найлегше засвоюється, оскільки температура його плавлення становить +35°С +37°С, що дорівнює температурі людського тіла. Яловичий, для порівняння, плавиться при +40°С +50°С, тому травиться довше, - каже лікар-дієтолог Оксана Скиталінська. - На другому місці — молода нежирна телятина. 1-2 рази на тиждень можна їсти свинину. Баранину — ще рідше, та й то тільки молоду”.

Але багато українців побоюються, що курятина - “нашпигована” гормонами та антибіотиками, тому, якщо не вистачає грошей на яловичину чи телятину, краще м’яса взагалі не їсти.

Оксана Скиталінська переконана: щоб м’ясо принесло користь, його треба зварити — тоді всі шкідливі речовини (пурини, які перетворюються у сечову кислоту і навантажують нашу печінку і нирки, гормони, а також антибіотики, які виробники додають у корм) перейдуть у бульйон. М’ясо треба залити холодною водою і поставити варити, а бульйон потім злити. При приготуванні супів першу воду після закипання необхідно злити і залити новою. Періодично слід знімати жир. М’ясо також можна тушкувати — під кришкою, на слабкому вогні, з додаванням невеликої кількості води, або готувати на парі.

Якщо їсти жирне, смажене, копчене, це потягне за собою порушення обміну речовин і накопичення жиру не тільки під шкірою, а й довкола внутрішніх органів та всередині судин (почнуть утворюватися атеросклеротичні бляшки).

Споживання нагрітого жиру руйнує судини зі середини, провокує хвороби серця, викликає мутації у клітинах (може призвести до раку), порушує вуглеводний обмін, що може спричинити розвиток діабету.

У копченості, ковбаси, сосиски виробники, щоб “подовжити життя” продукту, додають нітрати, які в організмі перетворюються на нітрозаміни — канцерогени класу А (найбільш небезпечні).

https://wz.lviv.ua


Повернутися
15.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.