Не вистачає грошей на яловичину – їдять курятину

Українці надають перевагу курятині — найдешевшому м’ясу. У 2017 році частка курятини у раціоні збільшилася до 47% при нормі споживання 38%. А от яловичини недоїдають. Частка споживання становить 16%, а має бути 25%.

Дієтологи кажуть, що будь-яке м’ясо (за винятком жирного і старого) - корисне, бо містить цінні амінокислоти, вітаміни групи В та залізо. Головне - правильно його приготувати і з’їдати не більше норми.

“Якщо вибирати з різних видів м’яса, то найчастіше треба споживати саме курятину, особливо грудку – вона нежирна і малокалорійна, водночас має високу поживну цінність. Містить незамінну амінокислоту лізин, що забезпечує ріст та відновлення тканин, вироблення антитіл, гормонів і ферментів. Курячий жир найлегше засвоюється, оскільки температура його плавлення становить +35°С +37°С, що дорівнює температурі людського тіла. Яловичий, для порівняння, плавиться при +40°С +50°С, тому травиться довше, - каже лікар-дієтолог Оксана Скиталінська. - На другому місці — молода нежирна телятина. 1-2 рази на тиждень можна їсти свинину. Баранину — ще рідше, та й то тільки молоду”.

Але багато українців побоюються, що курятина - “нашпигована” гормонами та антибіотиками, тому, якщо не вистачає грошей на яловичину чи телятину, краще м’яса взагалі не їсти.

Оксана Скиталінська переконана: щоб м’ясо принесло користь, його треба зварити — тоді всі шкідливі речовини (пурини, які перетворюються у сечову кислоту і навантажують нашу печінку і нирки, гормони, а також антибіотики, які виробники додають у корм) перейдуть у бульйон. М’ясо треба залити холодною водою і поставити варити, а бульйон потім злити. При приготуванні супів першу воду після закипання необхідно злити і залити новою. Періодично слід знімати жир. М’ясо також можна тушкувати — під кришкою, на слабкому вогні, з додаванням невеликої кількості води, або готувати на парі.

Якщо їсти жирне, смажене, копчене, це потягне за собою порушення обміну речовин і накопичення жиру не тільки під шкірою, а й довкола внутрішніх органів та всередині судин (почнуть утворюватися атеросклеротичні бляшки).

Споживання нагрітого жиру руйнує судини зі середини, провокує хвороби серця, викликає мутації у клітинах (може призвести до раку), порушує вуглеводний обмін, що може спричинити розвиток діабету.

У копченості, ковбаси, сосиски виробники, щоб “подовжити життя” продукту, додають нітрати, які в організмі перетворюються на нітрозаміни — канцерогени класу А (найбільш небезпечні).

https://wz.lviv.ua


Повернутися
15.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…