А ви їли бульбу з пательні?

Карта діалектів Західної України

 Говорити зі співрозмовником однією мовою — ще не гарантія стовідсоткового розуміння. У різних регіонах України існують свої колоритні домішки діалектизмів.  Для людини, котра володіє тільки літературною українською мовою, «галицька мова» здасться майже іноземною. Отож, http://lviv1256.com вирішили дослідити, як на Західній Україні називають…

ВЕЛОСИПЕД

•             У Рівному на цей засіб пересування говоритимуть Ровер. Так само на “двохколісного” говорять аж до Закарпаття.

•             На перетині Острозького, Дубенського та Рівненського районів, а також в Центральній Україні казатимуть Велосипед або Лісапед.

•             У Закарпатській області Ровер перетворюється на Біціґлі.

•             А на Буковині можна почути, як на цей засіб пересування кажуть Колесо.

ГАНЧІРКА

•             Як не дивно, але шматок тканини, яким миють підлогу чи слабохарактерний чоловік у Рівному називається Шмата. Таку ж назву використовують на території аж до Закарпатської області.

•             На північному заході України ми почуємо знайому нам кальку з російської мови Тряпка. Цим словом користуються і в Центральній Україні, а також на Хмельниччині та півдні Рівненщини.

•             У Камінь-Каширському районі кажуть Ганчірка.

•             Жителі деяких районів Житомирщини та Хмельниччини використовують слово Вонуча чи Гонуча.

•             Чернівецька область та частина Івано-Франківської говорить Катран.

•             Невеличка частина Івано-Франківщини й південь Тернопільщини миють підлогу Стиркою.

•             Найбільш рідкісною назвою шматка непотрібного одягу в Україні є Руб. Так називають ганчірку поряд із селом Сколе Львівської області.

 ГОРИЩЕ

•             У Рівному оселю привидів та старого мотлоху називають Горищем. Цим словом користується й північний захід України.

•             Слово Гора поширене на території Хмельницької області та Рівненщини.

•             Стрих кажуть в Львівській, Івано-Франківській областях і на заході Тернопільщини.

•             Русизм Чердак використовують на маленькій території Хмельницького району.

•             Маленькими плямками на карті Західної України розкидані райони, де говорять Вишка. Кількість носіїв цього слова збільшується ближче до Житомирщини.

•             Під, Пюд, Под, Подря, Пуд – ці схожі слова ви почуєте на Закарпатті та Буковині.

ДЕКО ДЛЯ ВИПІКАННЯ

•             Майже по всій центрально-західній частині України для запікання смаколиків використовують Деку.

•             Волинська, Тернопільська, частина Львівської та Чернівецької областей кажуть Бляшка.

•             А в печах більшої половини Львівської області стоїть Бритванка.

•             Закарпаття називає Рівненську деку Тепшею.

•             А на Буковині використовують слова Таца, Таця, Таса.

  ДЕРУНИ

•             Майже вся західна Україна використовує слово Деруни.

•             Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають Тертюхи.

•             Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує Тертими Пляцками.

•             Ближче до центральної частини країни їх вже називають Бараболяники.

•             На північному сході Рівненщини труть картоплю на Бульбаники, адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби.

•             Картопляники та картофляники труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області.

•             Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять Бацони

 КАРТОПЛЯ

•             Те, з чого роблять деруни у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають Картоплею.

•             А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садитиме Бульбу.

•             На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують Бараболі та Барабулі.

•             Закарпаття знову відзначилось: там садять Крумплю та Ріпу.

•             В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають Мандебуркою.

•             А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть Біб.

•             Товченим, смаженим та запеченим Бандзом ласують на межі Волинської та Рівненської областей.

ЛЕЛЕКА

•             Дітей приносить жителям Рівненщини Бузьок та подекуди Лелека. Щодо Бузьків, то цим словом “червононосих” називає майже уся Західна Україна.

•             Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі Боцюнів.

•             Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок Чорногузи.

 ПАТЕЛЬНЯ

•             Бульбу та Тертюхи на заході України здебільшого смажать на Пательні.

•             А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають Палачінта чиПалачінтош.

•             Сковорода кажуть у Центральній Україні.

•             На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь Жаровню.

•             А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на Ронделі.

 Ілюстрації: Dialect Stat


Повернутися
15.01.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.