Рекордний… Тернопіль!

Тернопільська «Книга рекордів» вже назбирала сім досягнень

«Книга рекордів Тернополя» була створена лише в липні минулого року. Станом на зараз там офіційно зафіксували сім рекордів.

Першим у книгу рекордів потрапив флеш-моб, організований 20 липня 2017-го року. Тоді понад 14 тисяч осіб одночасно заспівали неофіційний гімн міста – пісню «Файне місто Тернопіль» «Братів Гадюкіних». Трапилось це під час міжнародного музичного фестивалю «Файне місто».

А вже за два дні в місті можна було побачити найбільшу вогняну скульптуру «Глек – символ гончарства». Важив він понад 200 кілограмів.

Також ще декілька рекордів було встановлено на День міста, 28 серпня. Зокрема, йдеться про наймасовішу розсилку листівок з краєвидами Тернополя та індивідуальний рекорд Василя Шевчука – найбільша кількість віджимань на цвяхах.

Крім того, до книги тернопільських рекордів увійшли  наймасовіше виконання гімнів – України десятирічними дітьми, а ОУН-УПА «Зродились ми великої години» – хоровими колективами.

Здобула визнання і найдовша – 1,5-кілометрова – катальпова алея. Усього в парку «Топільче» висадили 169 цих дерев.

Попри те, що рекорди фіксує спеціальна комісія, охочі їх встановити не сплачують жодних реєстраційних внесків, як, скажімо, до «Книги рекордів України». Навесні «Книгу рекордів Тернополя»  планують репрезентувати в друкованому вигляді.

http://ternopoliany.te.ua


Повернутися
15.01.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.