Анекдоти

Чоловiк після розлучення читає свій паспорт і думає: «У паспорті місця залишилося тiльки для трьох дружин. Треба розумно витратити».

* * *

Полiцiї вдалося встановити, що напис на дверях Пенсiйного фонду «Цой живий» зробив пенсiонер Дмитро Олексiйович Цой, бо йому вже три мiсяцi не приносили пенсiю.

* * *

Новини астрології. Як з’ясу­валося, за зірками можна визначити не тільки долю людини, а й її військове звання.

 * * *

 — Hу і як ваша часникова дієта?

— Скинув три кiлограми і всіх знайомих.

 * * *

 Розмовляють два приятелi:

— Слухай, порадь, як мені бути: одружитися з багатою літньою вдовою чи з молодою красивою дівчиною, без посагу, яку я люблю?

— Звичайно ж, iз молодою, адже це любов. До речі, а що це за вдова, де живе?

 * * *

 Ніколи не їжте останню котлету зі сковорiдки: однією котлетою не наїсися, а порожню сковорідку доведеться мити.

* * *

Відвідувач ресторану робить замовлення салату з омарів і зiзнається офіціантові, що ніколи не їв такого. Тому він і з’їв салат iз крабових паличок за ціною омарів

* * *

Розмова двох чоловiкiв:

— Чому ти одружився з жiнкою, старшою за тебе на 20 рокiв?

  — Ти ж знаєш, який я сором’язливий. A вoнa нe дaлa мені закiнчити фрaзy, коли я просив руку її доньки.

 * * *

 Жінка скаржиться подрузі:

— Ніяк не можу привчити чоловіка до порядку — щоразу він ховає гаманець у нове місце.

 * * *

 Приходить бабця в поліклініку:

— Мені до зубного лікаря.

Їй пояснили, що спочатку треба в оглядовий кабінет зайти.

Лiкар:

— Лягайте на крісло.

Дивиться бабцю по гінекології, а бабця запитує:

— Невже коріння зуба сягає так глибоко?

 


Повернутися
08.01.2018
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.