З України через порти найбільше експортують пшеницю

У січні-грудні 2017 року через морські порти України було перевалено 5,2 млн тонн соняшникової олії, що на 19,5% більше від аналогічного показника 2016 року. Всього ж через українські порти найбільше експортують пшеницю, пише “Агро-Центр”

При цьому, як додають в установі, імпорт мінеральних добрив через порти України збільшився в 6 раз, або до 127 тисяч тонн. Найбільшу частку в структурі вантажів на експорт зайняло зерно – майже 38 мільйонів тонн, у той час як продукції металургії – 33 мільйонів тонн, вугілля – 6,1 мільйонів тонн. А загальний обсяг експорту через порти знизився на 1,4% або до 98,8 мільйонів тонн.


Повернутися
08.01.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.