Новий рік іде, грип несе!

У Тернополі й області за останні кілька днів на грип та ГРВІ захворіло понад дві тисячі людей.

На території області захворюваність грипом та ГРВІ утримується на рівні сезонної, відповідає середньому показнику для даної пори року, не перевищуючи епідпорогові значення.

Загальна захворюваність на грип та ГРВІ за останні 7 днів склала 215,8 випадків на 100 тисяч населення, що становить 41,8% до розрахункового показника визначення початку епідемії (516 випадків на 100 тис. населення).

За останній тиждень (18.12. — 24.12.2017р.) кількість захворілих знизилась у порівнянні з попереднім тижнем поточного року на 3,7% (2279 випадків проти 2365). Питома вага дітей до 18 років серед хворих склала 65,3% (1489ос.), школярів – 51,2% від усіх захворілих дітей (762 ос.). Зниження захворюваності серед дітей з попереднім тижнем складає 0,6%, серед дітей шкільного віку – 4,4%.

Госпіталізовано за звітний тиждень 138 осіб, із них 100 дітей (72,5%). Кількість госпіталізованих зросла на 20% (госпіталізовано на 50 тижні 115 осіб).

Основним заходом специфічної профілактики грипу є вакцинація. Вона здійснюється протигрипозною вакциною, що відповідає прогнозованому штаму і містить антигени (білок) одразу трьох штамів вірусу грипу, які відбираються на основі рекомендацій ВООЗ.

http://www.gazeta-misto.te.ua


Повернутися
08.01.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.