ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО

Шановні тернополяни! Минув ще один рік. І ми вкотре підбиваємо підсумки. Така вже людська природа – калькулювати здобуте та втрачене, аби у підсумку віднайти-таки правильний епітет для року, що минає… Був він «важким» чи «обнадіюючим»? «Переломним» чи «прохідним»?

День за днем наша давня країна неначе народжувалася заново. Історія запікалася кров’ю Героїв, але ми вистояли. Тому не забуваймо згадати у ці дні про тих, то тримає над нами Небо, і тих, хто зараз не за теплим святковим столом, а в холодному зимовому окопі. Не з келихом в руці, а з автоматом напоготові.

Ми почали створення нової країни, де кожен громадянин може сказати: " Я українець і цим пишаюсь".

Ми перестаємо бути байдужими. Ми навчилися віддавати шану минулому, щоб йти вперед. Ми вчимося жити майбутнім. І як ніколи сильно відчуваємо плече одне одного.

Ми довели, що ми готові боротися за краще. Найважливіше – ми довели собі, що ці зміни незворотні. Досягнення держави починаються з нас.

Нам треба думати про життя і діяти задля життя. Нам дуже багато чого належить змінити. І найперші зміни полягають у нас самих.


Повернутися
31.12.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.