Анекдоти

Чоловiк після розлучення читає свій паспорт і думає: «У паспорті місця залишилося тiльки для трьох дружин. Треба розумно витратити».

 * * *

З пояснювальної записки двірника: «Я зовсім не був п’яний наприкінці зміни в п’ятницю. Так, я лежав на газоні і їв траву, тому що зламалася коса, а план треба було виконати».

 * * *

За підсумками перевірки шкільних творів на тему «Як я провів літо» було розкрито три пограбування, два теракти і знайдено вбивцю Джона Кеннеді.

 * * *

 Півень прикотив у курник яйце страуса:

— Я не хочу вас критикувати, милі дами, але подивіться, як працюють інші.

 * * *

 Сім’я перед обідом.

— Синку, ти що на обід хочеш? — запитує мама.

— Мені, як і татові.

— Час тобі вже свою думку мати, а не на інших дивитися.

— Ну тоді, мамо, менi те саме, що й тобi.

— От молодець.

* * *

Відвідувач у пельменній звертається до офіціанта:

— Мені, будь ласка, ще порцію пельменів.

— Ви не наїлися чи вам сподобалося?

 * * *

 Один чоловiк підходить до іншого:

— Я тобі  мiсяць тому позичив сто гривень. Коли повернеш?

— Я тодi був п’яний, нічого не пам’ятаю.

— Мене це не турбує.

— А ти коли-небудь сам напивався?

— Так, у цю п’ятницю.

— Так я тобі тоді й віддав.

 * * *

У парку чоловік помітив оголошення: «Не топчіть на газоні траву, за порушення штраф — 5 гривень!», Сильно здивувався і звернувся до міліціонера:

— А чому змінили розмір штрафу? Раніше за це ж порушення штраф був 10 гривень?

— Довелося знизити, — відповів міліціонер, — за 10 гривень ніхто траву топтати не хотів.

* * *

 Міняю двомісний намет на дитячий вiзок. Намет майже новий, був у вжитку один раз.

 * * *

 Ви навіть не уявляєте, як вчасно до мене прийшли, — каже лiкар пацiєнту.

— У мене щось серйозне?

— Ще один день — і ви б одужали самі!

* * *

 — А сукня в тебе не дуже, — сказала свекруха невiстцi в день весілля.

— Наступного разу буде кращою, — відповіла невiстка.

 


Повернутися
31.12.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…