Трава, що… освітлює вулиці!

 Інже­нери Мас­са­чусетсь­ко­го тех­но­логічно­го інсти­туту роз­ро­били тех­но­логію, яка мо­же зміни­ти і прин­ци­пи освітлен­ня, і енер­ге­тич­ну си­ту­ацію на пла­неті. Цілком мож­ли­во, що вже ско­ро освітлю­вати приміщен­ня та ву­лиці бу­дуть зви­чайні рос­ли­ни.

За­раз близь­ко п’ятої час­ти­ни гло­баль­но­го енер­госпо­живан­ня при­падає на до­лю освітлен­ня. Од­нак дослідни­ки го­лов­но­го тех­но­логічно­го універ­си­тету світу, мож­ли­во, знай­шли спосіб зміни­ти си­ту­ацію. «Ідея в то­му, щоб рос­ли­ни мож­на бу­ло ви­корис­то­вува­ти для освітлен­ня приміщень або ву­лиць в нічні го­дини», — по­яс­нює керівник дослідниць­кої гру­пи Май­кла Стра­но.

Інже­нери MIT вве­ли в тка­нини лис­тя спеціальні люмінес­центні пігмен­ти, зав­дя­ки чо­му рос­ли­ни по­чали до­сить яс­кра­во і дов­го світи­тись в тем­ний час до­би. При ць­ому вар­то за­ува­жити, що ме­тоди­ка не ви­магає маніпу­ляцій з ге­номом. Крім то­го, всі на­ночас­тинки прой­шли пе­ревірку і от­ри­мали схва­лен­ня Уп­равління з санітар­но­го наг­ля­ду за якістю хар­чо­вих про­дуктів і ме­дика­ментів США як без­печні для лю­дини.

На­уковці ек­спе­римен­ту­вали з же­рухою зви­чай­ною (Nasturtium officinale). Перші дослідні зраз­ки світи­лися всь­ого по 45 хви­лин, але за­раз час «ро­боти» вда­лось по­дов­жи­ти до 4 го­дин. В іде­алі од­но­го се­ан­су об­робки роз­чи­ном з на­ночас­тинка­ми по­вин­но вис­та­чати для то­го, щоб лис­тя світи­лося про­тягом усь­ого жит­тя рос­ли­ни, вва­жа­ють ав­то­ри тех­но­логії .

По­ки що про­цеду­ра до­сить склад­на, од­нак на­далі вчені роз­ра­хову­ють спрос­ти­ти про­цес дос­тавки на­ночас­ти­нок в тка­нини лис­тя — нап­риклад, ство­рити спрей, об­робки яким бу­де до­сить для то­го, щоб пе­рет­во­рити в ліхтар до­рос­ле де­рево або га­зон. На дум­ку на­уковців, врешті в темній кімнаті біля не­вели­кого гор­щи­ка з рос­ли­ною мож­на бу­де чи­тати, а клум­ба змо­же пов­ноцінно висвітлю­вати нічні ву­лиці.

https://platfor.ma


Повернутися
31.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.