Щось із пам’яттю моєю сталось…

Проблеми з пам’яттю, кажуть лікарі, можуть виникати з різних причин, багато залежить від віку людини, хронічних недуг чи стресів, з якими вам доводиться «мати справу». Забудькуватість часто є симптомом або наслідком деяких захворювань, зокрема нервової системи. Погіршення пам’яті стається також через запальні захворювання головного мозку (менінгіти, енцефаліти) та судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз). Гірше запам’ятовує нову інформацію і пригадує минулі події людина, яка перенесла інсульт, травму голови, струс мозку. Погано впливають на пам’ять і хвороби Альцгеймера та Паркінсона. До речі, втрата пам’яті може бути одним із симптомів цих захворювань.

Тож варто порадитися з фахівцем, якщо людина не може повністю відтворити отриману інформацію, не впізнає людей, знайомі мелодії, не спроможна знайти дорогу, не пригадує, по що прийшла до магазину, відчуває труднощі при виконанні звичних завдань (наприклад, забула, в якій послідовності готується улюблена страва).

— У разі погіршення пам’яті не ігноруйте ці симптоми, не заспокоюйте себе тим, що просто перевтомилися, не виспалися чи маєте багато «турбот на голову», — зауважує «Україні Молодій» столичний лікар–невропатолог Ярослав Ткач. — Найкращий вихід — звернутися до фахівця: це може бути не тільки невролог, а й психіатр, психолог. І залежно від захворювання, яке згубно впливає на пам’ять, пацієнту назначать лікування. При судинних недугах зазвичай допомагають препарати для покращення мозкового кровообігу. Якщо ідеться про нейродегенеративну недугу — потрібні препарати для імпульсів у нервовій системі.

Лікарі радять: щоб якнайдовше зберегти пам’ять у хорошій формі, слід постійно працювати над собою, тренувати мозок. Радять побільше читати — книги, журнали, газети. Як показали дослідження, читання (особливо в середньо­му і літньому віці) допомагає запобігти втраті пам’яті. Чудовою профілактикою забудькуватості є вивчення іноземних мов. Корисно розв’язувати ребуси, кросворди, вирішувати логічні задачки, добре тренує мозок і гра в шахи чи шашки. «Вчіть вірші, тексти пісень — це один із найефективніших способів поліпшення пам’яті, — підтверджує Ярослав Ткач. — Частіше слухайте музику — звукові коливання викликають мозкові хвилі, які стимулюють інтелектуальну діяльність. Завдяки їм ми швидше навчаємося і краще запам’ятовуємо. Особливо позитивно на пам’ять впливає класична музика».

Важливо також дотримуватися режиму дня — чергувати розумову і фізичну роботу з повноцінним відпочинком, частіше гуляти на свіжому повітрі, збалансовано харчуватися, спати не менше восьми годин на добу. Повноцінний сон — обов’язкова умова хорошої пам’яті. Лікарі–неврологи стверджують, що хронічне недосипання, як і безсоння, можуть серйозно зашкодити структурам мозку, які відповідають за пам’ять. Доведено, що пам’ять погіршується, якщо в організмі бракує певних поживних речовин, вітамінів та мікроелементів. Споживайте страви, які містять селен, магній, цинк, йод, залізо, вітаміни В і С.

Для розвитку пам’яті потрібно рухатися, кажуть лікарі. Адже фізична активність сприяє кращому кровообігу мозку. Щоденна півгодинна прогулянка на свіжому повітрі буде дуже корисною.

А ось кепський настрій і депресія — злісні вороги пам’яті. Апатія та «чорні думки» роблять нас неуважними і забудькуватими. Натомість позитивні емоції стимулюють пам’ять працювати краще. Тож лікарі радять частіше повертатися до приємних спогадів.


Повернутися
31.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…