Щось із пам’яттю моєю сталось…

Проблеми з пам’яттю, кажуть лікарі, можуть виникати з різних причин, багато залежить від віку людини, хронічних недуг чи стресів, з якими вам доводиться «мати справу». Забудькуватість часто є симптомом або наслідком деяких захворювань, зокрема нервової системи. Погіршення пам’яті стається також через запальні захворювання головного мозку (менінгіти, енцефаліти) та судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз). Гірше запам’ятовує нову інформацію і пригадує минулі події людина, яка перенесла інсульт, травму голови, струс мозку. Погано впливають на пам’ять і хвороби Альцгеймера та Паркінсона. До речі, втрата пам’яті може бути одним із симптомів цих захворювань.

Тож варто порадитися з фахівцем, якщо людина не може повністю відтворити отриману інформацію, не впізнає людей, знайомі мелодії, не спроможна знайти дорогу, не пригадує, по що прийшла до магазину, відчуває труднощі при виконанні звичних завдань (наприклад, забула, в якій послідовності готується улюблена страва).

— У разі погіршення пам’яті не ігноруйте ці симптоми, не заспокоюйте себе тим, що просто перевтомилися, не виспалися чи маєте багато «турбот на голову», — зауважує «Україні Молодій» столичний лікар–невропатолог Ярослав Ткач. — Найкращий вихід — звернутися до фахівця: це може бути не тільки невролог, а й психіатр, психолог. І залежно від захворювання, яке згубно впливає на пам’ять, пацієнту назначать лікування. При судинних недугах зазвичай допомагають препарати для покращення мозкового кровообігу. Якщо ідеться про нейродегенеративну недугу — потрібні препарати для імпульсів у нервовій системі.

Лікарі радять: щоб якнайдовше зберегти пам’ять у хорошій формі, слід постійно працювати над собою, тренувати мозок. Радять побільше читати — книги, журнали, газети. Як показали дослідження, читання (особливо в середньо­му і літньому віці) допомагає запобігти втраті пам’яті. Чудовою профілактикою забудькуватості є вивчення іноземних мов. Корисно розв’язувати ребуси, кросворди, вирішувати логічні задачки, добре тренує мозок і гра в шахи чи шашки. «Вчіть вірші, тексти пісень — це один із найефективніших способів поліпшення пам’яті, — підтверджує Ярослав Ткач. — Частіше слухайте музику — звукові коливання викликають мозкові хвилі, які стимулюють інтелектуальну діяльність. Завдяки їм ми швидше навчаємося і краще запам’ятовуємо. Особливо позитивно на пам’ять впливає класична музика».

Важливо також дотримуватися режиму дня — чергувати розумову і фізичну роботу з повноцінним відпочинком, частіше гуляти на свіжому повітрі, збалансовано харчуватися, спати не менше восьми годин на добу. Повноцінний сон — обов’язкова умова хорошої пам’яті. Лікарі–неврологи стверджують, що хронічне недосипання, як і безсоння, можуть серйозно зашкодити структурам мозку, які відповідають за пам’ять. Доведено, що пам’ять погіршується, якщо в організмі бракує певних поживних речовин, вітамінів та мікроелементів. Споживайте страви, які містять селен, магній, цинк, йод, залізо, вітаміни В і С.

Для розвитку пам’яті потрібно рухатися, кажуть лікарі. Адже фізична активність сприяє кращому кровообігу мозку. Щоденна півгодинна прогулянка на свіжому повітрі буде дуже корисною.

А ось кепський настрій і депресія — злісні вороги пам’яті. Апатія та «чорні думки» роблять нас неуважними і забудькуватими. Натомість позитивні емоції стимулюють пам’ять працювати краще. Тож лікарі радять частіше повертатися до приємних спогадів.


Повернутися
31.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...