ВІЛ-інфекцію і рак можна буде вилікувати!

Діабетикам не доведеться пити цукрознижувальні таблетки чи колоти інсулін, а хворим на лейкоз – проходити хіміотерапію. Відкриття 2017 року дарують надію «безнадійним» хворим.

Цього року науковці досягли значних результатів у вивченні стовбурових клітин, які можна перетворити на будь-які клітини організму.

Цього року науковці досягли значних результатів у вивченні стовбурових клітин, які можна перетворити на будь-які клітини організму.

У ВІЛ-інфікованих з’явилася надія на одужання. Фахівці з Національного інституту здоров’я США та однієї з найвідоміших фармацевтичних компаній світу вдосконалили природні антитіла, які виділяє організм у відповідь на атаку вірусу, об’єднавши їх в одну сполуку, яка знищує… 99% штамів вірусу імунодефіциту!

Випробували її на мавпах — 24 приматам ввели сполуку, після чого — вірус, але жоден з них не заразився. Випробовувати його на людях почнуть наступного року. Дослідники спробують з’ясувати, чи можна у такий спосіб запобігти інфекції або навіть вилікувати її.

2017 рік ознаменувався багатьма іншими дивовижними відкриттями.

Наприклад, вчені вперше ефективно застосували систему редагування геному CRISPR/Cas9 (спосіб видалення нуклеотидних послідовностей у ланцюжку ДНК). Біолог Девід Лю з Інституту Броуда, який об’єднує Гарвардський і Массачусетський технологічний інститут, переконаний: застосовувати стару версію — те саме, що видаляти бородавки з допомогою мачете. Звичайний CRISPR вирізає великі шматки ДНК. Удосконалений, який розробив Лю та його команда, делікатно “працює” з окремими буквами генетичного коду. Ризик появи побічних ефектів і внесення при редагуванні небезпечних мутацій — зведений до мінімуму.

Хворих на рак незабаром зможуть лікувати з допомогою генної терапії. У червні на засіданні колегії FDA (Управління продовольства і медикаментів США) виступав один із науковців, що займається розробкою нових методик лікування онкозахворювань. Раптом його промову перервала 12-річна дівчинка. Тримаючи батька за руку, підійшла до трибуни. У залі запанувала тиша. Підліток не промовила жодного слова — лише благально дивилася у вічі вченого. Це зіграло свою роль — FDA погодило першу в історію генетичну терапію раку (CAR-T-терапію). З крові пацієнта дістають лімфоцити, генетично модифікують їх і повертають у кров, а ті беруться робити те, чого їх навчили, — знищувати злоякісні клітини. Невиліковно хвора Емілі Уайтхед стала першою дитиною у світі, яка випробувала на собі революційний метод лікування раку. Після того, як їй ввели “натреновані” клітини імунної системи, які відповідають за набутий імунітет, у дівчинки почався “цитокіновий шторм”. Якби CAR-T-терапія не діяла швидко, відповідь організму вбила б пацієнтку. Зараз дитина здорова, а FDA затвердила два види генетичної терапії онкопатологій.

Цього року науковці досягли значних результатів у вивченні стовбурових клітин, які можна перетворити на клітини будь-яких тканин організму, епітелій чи нейрони. Зокрема, вчені з’ясували, що у пульпі зберігаються стовбурові клітини. А це означає, що у недалекому майбутньому не доведеться ставити коронки і витрачатися на імпланти. Молочні і постійні зуби (ті, що з якихось причин доведеться вирвати) можна буде здавати фахівцям на зберігання, а за потреби з цього біоматеріалу можна буде виростити нові зуби, які, на відміну від імплантів, точно не відторгнуться.

 

Стовбуровими клітинами, встановили дослідники, можна лікувати лейкоз (рак крові). Ця хвороба вражає кістковий мозок — основний орган, який відповідає за кровотворення. Традиційне лікування передбачає хіміо- і променеву терапію, але цьогоріч лікарі з Лондонської клініки заявили, що їм вдалося вилікувати від лейкозу двох дітей. Науковці відібрали у пацієнтів стовбурові клітини та генетично модифікували їх, перетворивши на такі, що здатні атакувати злоякісні клітини.

Дослідники зі Школи медицини Вашингтонського університету та Гарвардського університету виділили стовбурові клітини зі шкіри хворих на цукровий діабет 1-го типу і перетворили їх на клітини, які продукують… інсулін! При цій хворобі підшлункова взагалі не виробляє цього гормона, тому пацієнти змушені регулярно вводити його за допомогою шприца і голки (у шлунку інсулін руйнується, тому у формі таблеток його не випускають). Інноваційну терапію впроваджувати у клінічну практику наразі не планують, однак вчені припускають, що багато пацієнтів з цим діагнозом мають усі шанси дожити до того дня, коли зможуть контролювати рівень глюкози без цукрознижувальних препаратів і щоденних виснажливих ін’єкцій.

У 2018 році стартує новий проект — вчені спробують оживити мозок у 20 померлих, причиною смерті яких стала травма цього органа. Діяльність нервової системи спробують відновити з допомогою стовбурових клітин. Звісно, небіжчики не воскреснуть. Завдання, яке ставлять перед собою вчені, — розробити нові методи лікування пацієнтів, що перебувають у вегетативному стані (у яких б’ється серце, які дихають, перетравлюють їжу і випорожнюються, але не реагують на зовнішні подразники), та хворих, що страждають від дегенеративних захворювань і невпинно втрачають нейрони. Також дослідники спробують виростити міні-мозок і простежити, як на нього впливають різні хвороби, наприклад, інфікування вірусом Зіка.

http://wz.lviv.ua


Повернутися
31.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...