Нитки. Цвяхи.Тімберлейк!

19-річний хлопець з Чорткова Зіновій Палагнюк створив унікальний портрет співака Джастіна Тімберлейка, «намалювавши» його нитками та цвяхами.  Відео про процес створення портрету «порвало» Інтернет — за два дні його переглянуло більше 300 тисяч людей, пише Cultprostir.

Студент Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв Зеник Палагнюк зробив портрет американського співака та актора розміром 3 на 2 метри. Для виконання йому знадобилось 24 км ниток, 13 тис. цвяхів і 200 годин праці. Робота виконана у техніці «нитяна графіка» чи «ізонитка» - графічна техніка отримання зображення на картоні чи іншому твердому матеріалі.

“Я фанат Тімберлейка, як в ролі актора так і в ролі співака. На створення портрета надихнула думка про те, що я можу зробити щось приємне від себе, своїми руками, з приводу народження його сина Сайласа. Дуже хотілося б вручити подарунок особисто, але це, напевне, лише мрії. Ми з хлопцями, що мені допомагали, відправили Джастіну відео, чекаю  відповіді від нього”, – розповів хлопець.

На створення портрету Зіновій витратив 24 кілометри ниток та 13 000 цвяхів.

Роботу Зіновія на відеокамеру знімав його друг Володимир Заграновський, який змонтував відеоролик “For Justin Timberlake”. Поки що полотно розміром 3 на 2 метри зберігається в будівлі Гуманітарного педагогічного коледжу в  Чорткові.

 
 

Повернутися
07.05.2015
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...