Анекдоти

Poлeвi iгри закiнчилися сваркою, навiть не почавшись. Хлопець переодягнувся в лiкаря i запитав:
— Дієтoлoгa викликали?

 * * *

На стадiонi під час футбольного матчу дружина запитує чоловіка:

— За що цього глядача так лають сусіди?

— Він кинув пляшку в суддю.

— Але ж не влучив.

— За те й лають.

 * * *

 — Тату, а що таке невдалий жарт?

— Це коли мама каже, що приймає протизаплідні таблетки, а потім з’являєшся ти.

 * * *

 Чоловік раніше прийшов iз роботи, заходить у спальню, а там дружина лежить у ліжку.

— Ти чого розляглася?

— Щось iз серцем, пiди в аптеку по ліки.

Збирається, а син каже:

— Дядько Борис у шафі ховається.

Чоловік відчиняє шафу, а там сусід.

— У мене дружина помирає, а ти з сином у хованки граєшся?

 * * *

 Прибiгає хлопчик додому i кричить:

— Мамо, в нас у сараї оголенi люди бiгають!

— То, мабуть, дикi люди.

— Еге ж, тiтка, може, й дика, а татко — наш, домашнiй.

**

— Про що це більше години говорив у цеху наш начальник?

— Про економію робочого часу.

 * * *

 Начальник відділу зустрічає свого співробітника на вулиці й здивовано запитує:

— Що це означає? Щойно мені зателефонував ваш брат і сказав, що вас поклали в лікарню.

— Дурень. Адже він повинен був зателефонувати завтра.

 * * *

 — Софочко, і що показало УЗД?

— Воно показало, шо таки буде весілля.

 * * *

 Учителька:

— Сподіваюся, Вовочко, я не побачу, як ти сьогодні списуєш контрольну?

— Я теж на це сподіваюся.

 * * *

 Запитує Вовочка в аптеці:

— У вас є знеболювальне?

— А що в тебе болить?

— Поки що нічого, але мій тато на батькiвськi збори пішов.

 


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.