Анекдоти

Poлeвi iгри закiнчилися сваркою, навiть не почавшись. Хлопець переодягнувся в лiкаря i запитав:
— Дієтoлoгa викликали?

 * * *

На стадiонi під час футбольного матчу дружина запитує чоловіка:

— За що цього глядача так лають сусіди?

— Він кинув пляшку в суддю.

— Але ж не влучив.

— За те й лають.

 * * *

 — Тату, а що таке невдалий жарт?

— Це коли мама каже, що приймає протизаплідні таблетки, а потім з’являєшся ти.

 * * *

 Чоловік раніше прийшов iз роботи, заходить у спальню, а там дружина лежить у ліжку.

— Ти чого розляглася?

— Щось iз серцем, пiди в аптеку по ліки.

Збирається, а син каже:

— Дядько Борис у шафі ховається.

Чоловік відчиняє шафу, а там сусід.

— У мене дружина помирає, а ти з сином у хованки граєшся?

 * * *

 Прибiгає хлопчик додому i кричить:

— Мамо, в нас у сараї оголенi люди бiгають!

— То, мабуть, дикi люди.

— Еге ж, тiтка, може, й дика, а татко — наш, домашнiй.

**

— Про що це більше години говорив у цеху наш начальник?

— Про економію робочого часу.

 * * *

 Начальник відділу зустрічає свого співробітника на вулиці й здивовано запитує:

— Що це означає? Щойно мені зателефонував ваш брат і сказав, що вас поклали в лікарню.

— Дурень. Адже він повинен був зателефонувати завтра.

 * * *

 — Софочко, і що показало УЗД?

— Воно показало, шо таки буде весілля.

 * * *

 Учителька:

— Сподіваюся, Вовочко, я не побачу, як ти сьогодні списуєш контрольну?

— Я теж на це сподіваюся.

 * * *

 Запитує Вовочка в аптеці:

— У вас є знеболювальне?

— А що в тебе болить?

— Поки що нічого, але мій тато на батькiвськi збори пішов.

 


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.