Жувати чи не жувати: ось в чім питання?

Жувальну гумку винайшли в Сполучених Штатах Америки майже сто п’ятдесят років тому. І нині в США її більше ста видів. Середньостатистичний американець за рік зжовує понад триста пластинок жувальної гумки. А в цілому громадяни витрачають на неї майже два мільярди доларів. Після Другої світової війни жуйка завоювала весь світ.

Реклама завжди наголошує на корисних властивостях гумки: і зубну емаль вона нібито зміцнює, і появі зубного каменю запобігає, і запах із рота усуває, навіть кислотно–лужний баланс відновлює. Чи правда це? На жаль, у багатьох випадках виробники видають бажане за дійсне. Якщо одним із компонентів жувальної гумки є цукор або глюкоза, то в роті, навпаки, у величезній кількості розмножуються бактерії. Смакові добавки, що входять до цієї «страви», і продукти їх метаболізму, м’яко кажучи, не корисні для здоров’я. А складові (консерванти) на букву «Е» можуть стати причиною стоматологічних та інших захворювань. Дітям до трьох, а краще до семи років гумку категорично не можна давати.

Дехто вважає доцільним «чистити» зуби жуйкою у проміжках між прийомами їжі. Однак лікарі застерігають: гумка розхитує пломби і може спровокувати гастрит. Якщо ви жуєте цю «смакоту» три хвилини, вона допомагає виділятися шлунковому соку, сприяючи травленню і очищаючи порожнину рота від харчових залишків. Якщо ж більше — можете заробити гастрит та інші неприємності з травною системою. Коли ми жуємо, організм вважає, що їмо, і починає виділяти речовини, які розкладають їжу. Якщо організм здоровий, це нестрашно, а якщо в людини виразка або гастрит, то гумка дуже шкідлива. Не потрібно також жувати і курити, бо тоді тютюнові канцерогени потрапляють у шлунок зі слиною, застерігають лікарі.


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.