Хочете здорові зуби? Дивіться в корінь!

Красиві і здорові зуби хоче мати кожен. Але чи всі знають, що від їхнього стану залежить не лише наш зовнішній вигляд, а й здоров’я, адже багато недуг провокує карієс? Хворі зуби можуть викликати запальні процеси в кістках, органах травлення, ускладнити функцію органів виділення. Тому лікарі нагадують: аби уникнути неприємностей, слід доглядати за зубами регулярно і правильно.

Три хвилини — саме стільки часу потрібно, аби ретельно почистити зуби, — зазначають   стоматологи.  Але на цю процедуру люди зазвичай виділяють не більше хвилини. Кілька секунд та горизонтальних рухів щіткою — і все, справу «зроблено». Однак чистити потрібно всю поверхню зубів, «вимітаючими» рухами — зверху–вниз і знизу–вверх. Спочатку зубна щітка повинна опрацювати зовнішню поверхню лівих зубів, далі — правих. Потім переходьте до передніх, далі почистіть жувальні поверхні верхніх, потім нижніх зубів. Далі опрацьовуємо внутрішні поверхні зліва, спереду, справа, верхніх зубів, так само нижніх. Але «ретельно» не означає, що ви маєте стирати зубну емаль. Чистіть старанно, але лагідно, без надмірної сили.

До речі, зранку братися за щітку слід після того, як уже поснідали. Бо дехто чистить під час ранкового вмивання. А це недоцільно. Адже чистимо для того, аби позбутися решток їжі і помасажувати десна. Інакше на зубах формуватиметься наліт, який провокує розмноження бактерій. А вони, у свою чергу, «запускають» у дію карієс і пародонтоз. Якщо не маєте можливості почистити зуби після обіду — не біда. З’їжте яблуко чи морквинку. Ефект — відчутний. Час від часу (не постійно) варто також очистити язик — на деяких зубних щітках для такої процедури передбачена спеціальна нерівна поверхня.

Білий наліт на язику, за словами лікаря, часто виникає через хворий шлунок чи підвищену температуру тіла. В такому разі маємо допомогти язику очиститися. Хоча коли в організмі все гаразд, ниткоподібні сосочки, які є на язику, оновлюються самостійно. Але можуть бути індивідуальні особливості будови язика — глибокі складки, скажімо. Тоді таке чищення має бути щоденним.

  Вибір щіток нині також великий: виробники навчилися оснащувати цей нехитрий засіб гігієни рухливими та змінними головками, індикаторами, оригінальними ручками. Але стоматологи кажуть: від форми зубної щітки насправді залежить небагато. Головне, аби зручно було тримати її в руках. Лікарі кажуть: обіцянки, що «просунута» щітка очистить навіть важкодоступні місця, — лише рекламний хід. «Що справді важливо — це жорсткість волосинок на щітці, — зауважує Олена Валентинівна. — Існує п’ять ступенів жорсткості щітки: дуже м’яка, м’яка, серед­ньої жорсткості, жорстка і дуже жорстка. Якщо людина має захворювання пародонта і слизової оболонки рота — краще вибирати м’яку чи дуже м’яку щітку. Дуже жорстку застосовують лише в окремих випадках, скажімо, для гігієни зйомних протезів. Для щоденного використання раджу щітку середньої жорсткості або жорстку».

Стоматологи нагадуєють також, що кожні три–чотири місяці зубну щітку потрібно замінювати новою. До речі, флоси (спеціальні нитки для зубів) слід використовувати обережно, щоб не пошкодити ясна. Якщо таке травмування відбувається постійно, між зубами у яснах може утворитися «кишеня» — ускладнення, якого не так просто позбутися.


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...