Хочете здорові зуби? Дивіться в корінь!

Красиві і здорові зуби хоче мати кожен. Але чи всі знають, що від їхнього стану залежить не лише наш зовнішній вигляд, а й здоров’я, адже багато недуг провокує карієс? Хворі зуби можуть викликати запальні процеси в кістках, органах травлення, ускладнити функцію органів виділення. Тому лікарі нагадують: аби уникнути неприємностей, слід доглядати за зубами регулярно і правильно.

Три хвилини — саме стільки часу потрібно, аби ретельно почистити зуби, — зазначають   стоматологи.  Але на цю процедуру люди зазвичай виділяють не більше хвилини. Кілька секунд та горизонтальних рухів щіткою — і все, справу «зроблено». Однак чистити потрібно всю поверхню зубів, «вимітаючими» рухами — зверху–вниз і знизу–вверх. Спочатку зубна щітка повинна опрацювати зовнішню поверхню лівих зубів, далі — правих. Потім переходьте до передніх, далі почистіть жувальні поверхні верхніх, потім нижніх зубів. Далі опрацьовуємо внутрішні поверхні зліва, спереду, справа, верхніх зубів, так само нижніх. Але «ретельно» не означає, що ви маєте стирати зубну емаль. Чистіть старанно, але лагідно, без надмірної сили.

До речі, зранку братися за щітку слід після того, як уже поснідали. Бо дехто чистить під час ранкового вмивання. А це недоцільно. Адже чистимо для того, аби позбутися решток їжі і помасажувати десна. Інакше на зубах формуватиметься наліт, який провокує розмноження бактерій. А вони, у свою чергу, «запускають» у дію карієс і пародонтоз. Якщо не маєте можливості почистити зуби після обіду — не біда. З’їжте яблуко чи морквинку. Ефект — відчутний. Час від часу (не постійно) варто також очистити язик — на деяких зубних щітках для такої процедури передбачена спеціальна нерівна поверхня.

Білий наліт на язику, за словами лікаря, часто виникає через хворий шлунок чи підвищену температуру тіла. В такому разі маємо допомогти язику очиститися. Хоча коли в організмі все гаразд, ниткоподібні сосочки, які є на язику, оновлюються самостійно. Але можуть бути індивідуальні особливості будови язика — глибокі складки, скажімо. Тоді таке чищення має бути щоденним.

  Вибір щіток нині також великий: виробники навчилися оснащувати цей нехитрий засіб гігієни рухливими та змінними головками, індикаторами, оригінальними ручками. Але стоматологи кажуть: від форми зубної щітки насправді залежить небагато. Головне, аби зручно було тримати її в руках. Лікарі кажуть: обіцянки, що «просунута» щітка очистить навіть важкодоступні місця, — лише рекламний хід. «Що справді важливо — це жорсткість волосинок на щітці, — зауважує Олена Валентинівна. — Існує п’ять ступенів жорсткості щітки: дуже м’яка, м’яка, серед­ньої жорсткості, жорстка і дуже жорстка. Якщо людина має захворювання пародонта і слизової оболонки рота — краще вибирати м’яку чи дуже м’яку щітку. Дуже жорстку застосовують лише в окремих випадках, скажімо, для гігієни зйомних протезів. Для щоденного використання раджу щітку середньої жорсткості або жорстку».

Стоматологи нагадуєють також, що кожні три–чотири місяці зубну щітку потрібно замінювати новою. До речі, флоси (спеціальні нитки для зубів) слід використовувати обережно, щоб не пошкодити ясна. Якщо таке травмування відбувається постійно, між зубами у яснах може утворитися «кишеня» — ускладнення, якого не так просто позбутися.


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.