Гроші на екоінновації: де шукати кошти для «зелених» ініціатив

Кошти, щоб забезпечити себе відновлюваною енергією, можна знайти, якщо готові шукати.

Кількість приватних винахідників, територіальних громад та представників бізнесу, які бажають впроваджувати зелені проекти у галузі енергоефективності, з кожним роком зростає.

А от ресурсів для реалізації подібних ідей у більшості катма. І поки що це одна з основних причин відставання України в цій царині.

Виконавчий директор Інституту сталого розвитку та засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв запропонував сім головних інструментів, які допоможуть залучити фінансові ресурси до зелених проектів.

Кредит

В Україні працює кілька фінансових установ, які активно кредитують зелені проекти, створюючи спеціалізовані структурні підрозділи.

 Конкурентні переваги таких банків: спеціалізовані департаменти добре розуміють ринок та орієнтуються в законодавстві, яке динамічно трансформується; вони мобільніші, бо здатні швидко аналізувати пропозиції та приймати рішення.

 Щоправда, ліміти Національного банку України на розмір кредитного ризику для одного контрагента дозволяють таким банкам ставати партнерами лише малих та середніх проектів.

 До того ж українські банки мають високу кредитну ставку. Крім державного «Укргазбанку», фінансові установи рідко беруть до фінансування нові проекти, частіше звертаються до рефінансу вже збудованих генеруючих можливостей.

EPC-контрактор

Engineering, procurement and construction — компанія, яка реалізовує «від А до Я» будівництво електростанцій і повністю бере на себе ризики, пов’язані з веденням проекту до здачі в експлуатацію.

 Цим потенційний кредитор мінімізує власні ризики і може отримати фінансові ресурси на вигідніших умовах, ніж звичайний кредит, якщо EPC-контрактор має довгу історію та перевірену репутацію серед банківських установ.

 Існують варіанти надання контрактору обладнання від виробника зі знижкою, враховуючи довготривале партнерство.

Енергетичні кооперативи

Об’єднання громадян, підприємств та організацій для реалізації локальних проектів у сфері відновлювальної енергетики.

 Мають за мету децентралізоване, екологічне і незалежне від компаній та концернів виробництво енергії.

 Є формою так званої громадської активності — участі громадян в окремих політичних процесах i прийнятті політичних рішень, переважно на регіональному та комунальному рівнях.

 

Європейці давно зрозуміли необхідність переходу на екологічно чисті джерела енергії, активно використовуючи при цьому кооперативну форму організації діяльності.

 Так, у Великобританії функціонує близько 5 тисяч енергокооперативів. У Німеччині вони конкурують з енергохолдингами, генеруючи близько третини електроенергії з ВДЕ.

 Наступний етап розвитку енергоринку — перехід від централізованої системи до системи розподіленої генерації.

 В такій системі енергетичні кооперативи та окремі домогосподарства стають повноправними гравцями ринку, збільшуючи долю енергетичних мікросистем.

 Згідно з дослідженням CE Delft, до 2030 року кількість домоволодінь та кооперативів, що стануть гравцями енергоринку, досягне 50 відсотків населення ЄС.

 При цьому внесок кооперативів у генерацію електричної енергії становитиме 20 відсотків.

 Перший, але вже не єдиний, енергетичний кооператив в Україні створено в Харківській області рік тому.

 Експерти Інституту сталого розвитку вмовляли двадцять сільськогосподарських підприємців об’єднатись у кооператив із виробництва біопалива для власних потреб, але вісім iз них відмовилися. Для закупівлі обладнання організація отримала грант ООН.

 На сьогодні енергетичний кооператив із дванадцяти представників малого та середнього агробізнесу виробив перші 20 тонн дизельного палива, які використали для збору врожаю, а залишку вистачає на проведення посівної.

 Проблемою у створенні енергетичних кооперативів є відсутність відповідних норм права та ментальність (небажання об’єднуватися).

Зелені бонди (Greenbonds)

Почали набувати особливої популярності після Паризької кліматичної конференції та спрямовані на фінансування або ж рефінансування проектів, що пом’якшують вплив на довкілля.

 «Зелені облігації» — боргові інструменти для залучення коштів на проекти розвитку відновлювальної енергетики, енергоефективності та екологічно чистого транспорту.

 Сукупний обсяг розміщення цих паперів цього року може досягти $200 млрд.

 У ролі одного з інститутів, що розробляють стандарти для ринку зелених бондів, потенціал якого оцінюється в $100 трильйонів, виступає міжнародна організація Сlimate Bonds Initiative.

 Емітентам, які розраховують залучити гроші від інвесторів, слід подумати про дотримання стандартів, які тільки починають впроваджувати в цій сфері.

 Українське нормативно-правове забезпечення зелених проектів потребує суттєвої імплементації до нього елементів використання Green bonds.

 Чинники, які стримують застосування даного інструменту: відсутність розвиненого фондового ринку в Україні та низький суверенний рейтинг.

 Міжнародні фінансові інституції (IFI)

 В Україні вони представлені переважно фінансовими інституціями групи Світового Банку (IFC, EBRD, EIB, World Bank) та американською Корпорацією закордонних приватних інвестицій (OPIC).

 Українськими зеленими проектами також зацікавився китайський Комітет із розвитку підприємств за кордоном (CODA) та Китайський Банк розвитку (CDB), які стають важливими гравцями на полі інвестування в проекти ВДЕ, охопивши цього року майже 5 відсотків від загальносвітового проектного портфеля.

 Інвестуючи через вітчизняні комерційні банки під гарантії IFI, міжнародні фінансові інституції беруть на себе кредитні ризики проектів. Разом iз кредитом ці організації часто надають грант для експертного супроводу проекту та здійснення його супервізії.

 Але тут складні аплікаційні форми, які необхідно заповнити до початку розгляду проекту для фінансування, а потім складний та тривалий процес прийняття рішення щодо ухвалення факту кредитування та його умов.

Гранти від міжнародних донорів

В Україні працює 62 проекти та програми міжнародної технічної допомоги в галузі енергоефективності та зеленої енергетики.

 На конкурсній основі ці міжнародні інституції надають гранти (безповоротну фінансову допомогу) для енергомодернізації існуючих об’єктів, переважно соціальної сфери, або створення нових генеруючих потужностей зеленої енергетики, зокрема з метою газозаміщення.

 Реальним кейсом із використан­ння ресурсів міжнародної технічної допомоги для зелених проектів є ініціатива «Енергоефективне село», реалізована Інститутом сталого розвитку.

 В рамках проекту створено модель енергодостатнього сільського населеного пункту.

 На першому етапі — об’єкти місцевої теплоенергетики (2 котельні), які використовують місцеву біомасу, а також тепломодернізацію всіх об’єктів соціальної сфери.

 На другому — забезпечено опалення ФАПу тепловим насосом та повна його термомодернізація.

 На третьому — освітлено 5 км вулиць, використовуючи світлодіодне освітлення та фотовольтаїчні панелі. Завершено проектні роботи та розпочато будівництво місцевої сонячної електростанції, потужністю 1,8 МВт.

 Найголовніше, що знайдено інвестора для будівництва цього об’єкта зеленої енергетики. І це буде найбільший об’єкт альтернативної енергетики в Харківській області.

 Головними стримуючими факторами таких проектів є низький рівень знань та навичок громад щодо складання заявок на отримання грантів та висока професійна конкуренція між громадськими організаціями за грантові ресурси.

Експортно-кредитні агентства (ЕКА)

У розвинених країнах уряди спеціально створюють їх для підтримки та стимулювання експорту, розвитку національного виробництва та підвищення рівня зайнятості населення.

 Цей інструмент добре працює, коли в країні є конкурентоспроможний виробник обладнання, — в такому випадку, ЕКА страхує ризики кредитування на придбання обладнання у локального виробника.

 І тоді користь від проекту отримають всі: країна — нові робочі місця та замовлення для свого бізнесу; бізнес (виробник) — реалізовує власну продукцію; банки — покриття кредитних ризиків; а інвестор отримує обладнання на вигідних умовах.

 ЕКА ранжують країни від 1 (найвищий рейтинг) до 7 (найнижчий із можливих значень рейтингу). Низький рівень (7) суверенного рейтингу України гальмує розвиток цього інструменту.

 Більшість європейських експортно-імпортних агентств або обмежили, або взагалі закрили ліміти для України.

 Кожен із цих інструментів уже використовують в Українi для залучення фінансових ресурсів під впрова­дження зелених проектів.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/3250/159/118668/


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.