Не садив – не рубай!

7 альтернатив зрубаній ялинці

Жива ялинка – традиційний атрибут різдвяних і новорічних свят.

Вона створює затишок, чудово пахне і є джерелом фітонцидів – біологічно активних речовин, які пригнічують розвиток бактерій.

Однак, якщо кожна українська сім’я забажає прикрасити помешкання живою ялинкою – доведеться зрубати близько 11 млн дерев!

А щоб вирости хоча б у 1,5 м заввишки, ялиці чи сосні потрібно близько 5-7 років.

Найпоширеніші глицеві дерева, які продають на різдвяні свята – це ялина європейська, ялиця біла та сосна звичайна.

Ялиці та сосни для легального продажу вирощують на спеціальних плантаціях, наприклад під лініями електропередач.

Їх можна купити у лісовому господарстві разом з биркою, а за штрихкодом – є можливість перевірити походження самого дерева.

Та спостереження спеціалістів Всесвітнього фонду природи WWF в Україні протягом останніх кількох років показали, що, через махінації з бирками, встановити реальне походження зрубаної ялинки майже неможливо як покупцям, так і поліції.

Представляємо вам кілька варіантів, які створять святкову атмосферу без шкоди для довкілля.

Ялинкові гілки

Найпростіший спосіб створити ароматне свято, не рубаючи ялинок – використати ялинкові гілки. Дерева залишаються цілі, а порція цілющих фітонцидів наповнить помешкання.

Ялинкові гілки можна прикрасити самому або ж придбати повноцінні вироби з них – міні-ялинки чи різдвяні віночки у народних умільців. Такі вироби точно помістяться у будь-якій квартирі чи офісі.

Після свят гілочки можна відвезти у національні парки чи міські зоопарки — вони особливо смакуватимуть травоїдним.

Жива ялинка з розсадника

У спеціальних розсадниках продають деревця в горщиках – ялинку звичайну, ялицю чи ялину канадську Коніку. На свята їх можна прикрасити, а потім висадити у відкритий ґрунт.

Тільки тут варто пам’ятати, що живі ялинки не можна довго тримати в приміщенні. Коли ялинка більше 2 тижнів перебуває при кімнатній температурі, вона пробуджується – починає рости і стає вразливою до морозів. Тому її треба висаджувати після заморозків, весною.

Штучна ялинка

Її можна повторно використовувати з року в рік. Цей варіант підійде для тих, хто дійсно планує прикрашати її… зо 20 років.

 

Штучні ялинки виготовляються з нафтопродуктів і часто транспортуються в Україну з Китаю. Якщо ж викинути таку ялинку на смітник, використавши лише кілька разів – вона залишить значно більший екослід, ніж якби ви купували навіть зрубані ялинки.

Авторські ялинки

Хто взагалі сказав, що ялинка має бути зі стовбура, голочок і бути зеленого кольору? Ялинку можна зробити авторською з найрізноманітніших підручних матеріалів – з улюблених книжок, вішалок, кімнатних рослин, дерев’яних колод.

Фактично, будь-що прикрашене гірляндами чи у формі ялинки – стане чудовою альтернативою. Тут головне не обмежувати свою фантазію.

Дідух

Традиційний для України дідух – ще одне екологічно-дружнє рішення, якому вже понад тисячу років. Дідуха виготовляють з необмолоченого жита, вівса, пшениці й прикрашають квітами, ягодами калини, різнокольоровими стрічками. Можна, спробувати зробити його самотужки, або ж придбати в народних майстрів і підтримати місцевих підприємців.

Після свят дідух можна зберегти до наступного року, спалити або ж викинути в компост – жодних залишків чи сміття.

Різдв’яний павук

Ще одна забута, але колись поширена традиція з Прикарпаття. Мова звісно не про реального павука, а про геометричну конструкцію з соломинок стилізованих під павука. Соломинки зв'язують ниткою у квадратики чи прямокутники, а потім поєднують у різні форми й підвішують до стелі. Від найменшого подиху повітря "павучки" починають рухатися, створюючи враження живої істоти. Щоб зробити традиційного "павука" потрібно 12 соломинок однакового розміру і нитку.

За традицією, різдвяних "павуків" вивішують навпроти дверей і прикрашають квітами або штучними прикрасами, як новорічну ялинку.

Різдвяна зірка та паперові витинанки

Різдвяна зірка – ще один яскравий символ, яким можна прикрасити оселю. Це можуть бути зв’язані мотузкою дерев'яні палички, прикріплені до стіни, паперові об'ємні зірки з підсвіткою.

Витинанки – теж гарний спосіб створити зірки, і тут не варто себе обмежувати – сніжинки, янголи, ялинки. Техніка дуже проста, а в мережі є безліч трафаретів, які можна використати. Якщо ще прикрасити витинанки блискітками – вийде чудово!

Перелічені варіанти – далеко не всі. Та все ж найкращий на думку експертів WWF – це жива ялинка, присипана снігом, що росте поруч з домом, або в парку і милує око круглий рік.

Що б ви не обрали, головне – ввімкнути фантазію та пам’ятати, які наслідки для природи цей вибір несе.

 https://life.pravda.com.ua/culture/2017/12/22/228122/


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...