Краса... до Вікіпедії доведе!

 Три світлини, на яких зображені краєвиди Тернопілля,  перемогли у міжнародному  проекті "Вікі любить пам’ятки" . Про це передає  «Українська правда».

У 2017 році цей конкурс відбувся у понад 50 країнах."В українській частині конкурсу було завантажено понад 37 тисяч фотографій — найбільше з усіх країн-учасниць. Подано фото більше 16 тисяч об’єктів культурної спадщини, понад 2500 пам’яток було сфотографовано вперше. Участь у конкурсі взяли 410 авторів, шестеро з них  рганізатори конкурсу.

 Міжнародний проект "Вікі любить пам’ятки" спрямований на створення повної ілюстрованої бази про культурний спадок світу – зібрані під час змагання фотографії використовуватимуть у Вікіпедії.

У цьогорічному конкурсі «Вікі любить пам’ятки» до десятка найкращих світлин України потрапило аж три з Тернопільщини:

IV місце: Руїни Кудринецького замку у вечірньому світлі. Автор — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

VII місце: Панорама пам’яток Кременця. Автор — Максим Присяжнюк, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

X місце: Руїни Червоногородського замку. Автор — Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

До слова, руїни Кудринецького замку у вечірньому світлі Сергія Рижкова також визнані найкращою світлиною Тернопільщини,  – написав на своїй сторінці тернопільський фотограф та активіст Микола Василечко.


Повернутися
23.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…