Анекдоти

Тільки в нашій країні люди, які живуть на прожитковий максимум, встановлюють нам прожитковий мінімум.

 * * *

 Приходить чоловік влаштовуватися на роботу бухгалтером. Його запитують:

— Де ви працювали, що вмієте?

— Я фахівець iз морської бухгалтерії.

— Що за бухгалтерія?.

— Усе просто: 50% — мені, 50% — вам, і кінці у воду.

 * * *

 Студент з іншого міста розмовляє з мамою.

— Як ти живеш, чи добре годують?

— У нас триразове харчування, годують у понеділок, середу та п’ятницю.

 * * *

Одинадцятикласник — другу:
— Я знаю, чому День захисту дітей вiдзначають 1 червня. Тому що 31 травня всі школярі приносять додому щоденники з річними оцінками.

 * * *

— Це просто неймовірно, чим зараз займаються медики! — каже начальник виробничого відділу.

— Сьогодні Новікова відпросилася з роботи в поліклініку, а повернулася з новою зачіскою!

 * * *

 Державна комісія приймає новий будинок. Голова каже виконробу:

— Чи не здається вам, що вбудовані шафи занадто великі?

— Які шафи? — дивується виконроб, — це ж кімнати.

 * * *

 — Йде судове засідання. Слухають справу про ДТП.

Постраждалий:

— Після виступу адвоката винуватця ДТП у мене таке враження, що в мене просто не було машини.

 * * *

 У магазинi багатодiтний батько запитує продавця:

— Чим краще застелити підлогу в дитячій кімнаті?

Продавець:

— А скільки у вас дітей?

— Восьмеро.

— Я б вам порадив підлогу заасфальтувати.

 


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!