Курите? Жуйте корінь аїру!

Корінь аїру дуже гіркий, проте ця гіркота дуже потрібна нашому організму для запобігання захворюванням.

Корінь аїру дуже гіркий, проте ця гіркота дуже потрібна нашому організму для запобігання захворюванням на тиф, холеру, грип. Під час епідемії інфекційних захворювань висушений корінь аїру варто періодично жувати, а його настоєм полоскати горло та ротову порожнину. До того ж це зміцнить ваші зуби та ясна.

Сік із кореня цієї рослини підсилює зір, слух, пам’ять (потрібно періодично заживати по 5–10 крапель на день). Травники також рекомендують жувати висушений корінь аїру, аби позбутися печії, відвикнути від куріння.

При гастритах, виразках шлунка та дванадцятипалої кишки, захворюваннях нирок, втраті потенції варто заживати такий настій із кореня рослини: 1 ч. ложку подрібненого кореня залити 1 скл. окропу, прокип’ятити впродовж 3 хв та 1 год настояти. Пити по 1 ст. ложці три-чотири рази на день теплим.

При випаданні волосся ефективний настій, приготовлений із кореня аїру та оцту. Втирати щоденно у шкіру в ділянках облисіння.

Гнійні рани, виразки на тілі, фурункули найліпше посипати порошком із перетертого кореня рослини. А при захворюванні статевих органів допоможуть ванни (з розрахунку 30 г кореня аїру на 1 л води).

http://poradnyk.simya.com.ua


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.