Овва, як заснути, коли ти — «сова»…

«Солодких снів!» — кажемо ми своїм рідним, бажаючи доброї ночі. Однак для багатьох приємні сновидіння, на жаль, стають синонімом мрії: людина може потерпати не лише від безсоння, а й вiд надокучливих нічних кошмарів. Що стає причиною такої неприємності? Сон і сновидіння й досі залишаються для науковців загадкою, яка ставить нам більше запитань, аніж дає відповідей. Однак деякі таємничі моменти вченим і лікарям усе ж таки вдалося з’ясувати.

Зокрема, проаналізувавши основні «сюжетні» напрямки нічних сновидінь і провівши спостереження за групами пацієнтів, лікарі дійшли висновку, що сни можуть навіть попереджати про майбутні чи вже наявні недуги. Скажімо, жахiття зі сценами насильства часто попереджають про проблеми з мозком, зокрема хворобу Паркінсона і недоумство.

Згідно з дослідженням, опублікованим два роки тому в британському журналі Sleep and Biological Rhythms, кошмари частіше сняться «совам», аніж тим, хто звик прокидатися «з сонцем», тобто «жайворонкам». Учасниками «експерименту» зголосилися стати майже 300 студентів університету, яким пропонували оцінювати свої сновидіння за чотирибальною шкалою: як часто ви бачите кошмари. «Нуль» отримували ті, хто ніколи не стикався з таким явищем, а найвища оцінка — «четвірка» — діставалася тим, кого регулярно навідують нічні жахіття. Студенти, які звикли лягати пізніше, в середньому набрали 2,1 бала, тоді як середній бал «ранніх пташок» складав 1,23. Це — значна різниця, вважають дослідники, хоча й не можуть пояснити, що ж поєднує звички і жахливі нічні сновидіння. Можливо, кажуть учені, так впливає гормон стресу кортизон, який найбільше проявляє себе вранці, перед самим пробудженням. Тобто тоді, коли людина зазвичай перебуває у фазі швидкого сну, яка і дарує нам сновидіння. Підвищення рівня кортизону, запевняють науковці, і обумовлює в цей час або яскраві сни, або кошмари.

Порівнюючи спостереження за ранковими сновидіннями, психолог Джені Паркер з Університету Західної Англії у своїй науковій роботі дійшла висновку, що кошмари частіше сняться жінкам. «Жахливі сни» слабкої статі лікар поділила на три категорії: сюжети з переслідуванням (коли життю жінки загрожує небезпека), сни про втрату коханої людини і сновидіння з «невизначеним» сюжетом. Натомість чоловікам частіше сняться сни еротичного змісту, аніж жахи. Бо чоловіки частіше фантазують на «цю тему», вважає дослідниця.

До речі, на думку вчених, людині під силу... керувати снами, тобто бачити усвідомлені сни. Принаймні така перспектива, на думку канадського психолога Джейні Гекенбах, «світить» любителям відеоігор. «Гравці, що звикли годинами пропадати у віртуальній реальності, можуть управляти своїм ігровим простором, — упевнена психолог. — І цю здатність «керувати сюжетом» цілком можливо перенести на сни». У своєму дослідженні, оприлюдненому в 2010 році, пані Гекенбах доводить: люди, які полюбляють відеоігри, бачать усвідомлені сни частіше, ніж ті, хто не грає. У цих снах гравці збоку спостерігають за своїми тілами і можуть навіть керувати власними сновидіннями, ніби персонажем відеогри. Такий рівень контролю, переконана психолог, може допомогти людині перетворити кошмари на приємні сновидіння. Це особливо стало б у пригоді тим, кому дошкуляють розлади психіки, викликані стресами.

  Як працювати, коли хочеться спати?

Дослідження соціологів переконливо доводять, що серед сов найбільше музикантів, письменників, журналістів, акторів.

Кожна людина піддається впливу внутрішнього біологічного годинника, який від народження закладено в головному мозку. Цей факт встановили учені-нейрофізіологи та психологи.

Дослідження соціологів переконливо доводять, що серед сов найбільше музикантів, письменників, журналістів, акторів. У людей цих професій переважає образне мислення, а це означає, що права півкуля головного мозку відіграє провідну роль у процесі мислення.

А в жайворонків у честі ліва півкуля, що властиво людям з аналітичним складом мислення. Саме тому серед них так багато викладачів технічних вишів, військових, інженерів, лікарів.

Професія впливає на спосіб життя та здоров’я людини. Жайворонки більше ніж сови схильні до повноти, отже, і до атеросклерозу та серцево-судинних захворювань. Сови – до виснаження центральної нервової системи, різних неврозів, астенічних і депресивних станів, безсоння. Як правило, сови більше курять і вживають спиртні напої.

Якщо гадаєте, що всім людям вдається реалізувати свій біоритм, природну приналежність до тої або тої категорії «птахів», то помиляєтеся. Більшість сов не можуть реалізувати мрію про тривалий ранковий сон – треба вставати і йти на роботу. А жайворонки не можуть насолодитися вечірнім перевірянням уроків у дитини, бо хочуть спати. Тому їм рекомендовано знаходити хвилин 30–40 після обіду, щоб передрімати. Якщо ж жайворонок не має такої можливості взагалі, тоді варто з’їдати лимон із цедрою або грейпфрут – вони сприяють роботі головного мозку. Крім того, у кожної людини є біологічно активна точка, розташована на тильній поверхні кисті – між великим і вказівним пальцями. Якщо ви жайворонок, то помасажуйте цю точку й відчуєте, що це збадьорить у вечірній час.

Коли для сов мрія продовжити свій ранковий сон є нездійсненною, то треба впорядкувати процес засинання увечері. А це може стати справжньою проблемою. Щоб ліпше засинати, треба уповільнити обмінні процеси в організмі. Увімкніть спокійну музику, прийміть теплу (не гарячу, а саме теплу!) ванну. Трохи почитайте перед сном і випийте горня трав’яного чаю, скажімо, з меліси. Перетворіть це на щоденний ритуал. Організм неодмінно звикне до такого розпорядку, і вранці буде легше прокидатися.


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...