Сомельє з Франції відкрив органічну ферму в Україні

На Закарпаття француз Орест Дель Соль приїхав у далекому 1992 році, згодом одружився і в хустському селі Нижнє Селище організував м’ясо-молочну еко-ферму “Зелений гай”, пише “Агро-Центр”.

На батьківщині Орест Дель Соль працював сомельє в ресторані і метрдотелем двох прем’єр-міністрів. Через деякий час приєднався до кооперативу «Лонго май», члени якого займаються сільським господарством. Переїхавши в Україну, відкрив з однодумцями сироварню, згодом створив свою еко-ферму. На сьогоднішній день його продукція розходиться по всій Україні.

“Я давно хотів бути фермером, з самого дитинства”, - каже Орест.

Дружина Йолана підтримує чоловіка: “Я дуже люблю жити на природі і працювати з худобою, землею і з натуральними продуктами які можна виростити на нашій землі”.

Ферма Ореста Дель Соля належить кооперативу “Лонго май”. Господарства мережі кооперативів існують в Австрії, Швеції, Німеччини та на Коста-Ріці. Під егідою “Лонго Май” була створена і сироварня, де виробляють сири за швейцарською рецептурою. Інвестиції для відкриття як ферми, так і сироварні надавав кооператив.

http://news.agro-center.com.ua


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.