Французи дадуть 300 тисяч селянам з Тернопільщини “на ягоди”

Французька компанія AgroGeneration наступного року має намір закупити обладнання для заморозки ягід в рамках підтримки кооперативу  на Тернопільщині, пише “Агро-Центр”.

На розвиток кооперативу з виробництва малини з держбюджету планується виділити близько 100 тисяч гривень. На сьогодні районна влада готує документи для реєстрації юридичної особи. Агрохолдинг планує інвестиції у розмірі 300 тисяч гривень.

“Ми самостійно закупимо холодильне обладнання, плануємо брати участь в кооперативі в якості співзасновника”, – повідомив керівник західного кластера AgroGeneration Віктор Биков.

Нагадаємо, що в цьому році, завдяки високому попиту з боку країн Євросоюзу, Україна встановила новий рекорд з експорту замороженої малини. Всього за період з січня по вересень 2017 року Україна експортувала 8,1 тис. т замороженої малини, що в 1,7 рази перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

http://news.agro-center.com.ua


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...