У Кременці - сучасна лабораторія для швачок

Відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік передбачено реалізацію пілотного проекту з модернізації підготовки робітників за трьома професіями в 25-ти професійно-технічних навчальних закладах України, в тому числі, з професії «Швачка, кравець, закрійник», яку ми відкриваємо на базі Кременецького професійного ліцею», – зазначив на відкритті студії  середу, 6 грудня, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Юрій Юрик, повідомляє сайт ТОДА.  

  До цього такі ж сучасні лабораторії з’явилися у професійно-технічному училищі в Заводському Чортківського району, де ми вклали кошти в сучасне обладнання і відкрили навчальний центр для сантехніків, у Тернопільському вищому професійному училищі №4 ім. М. Паращука, де нещодавно відкрили навчальну майстерню «Sniezka» для малярів. Також планується відкриття лабораторії трактористів і комбайнерів на базі професійно-технічного училища в Шумську. А це означає, що створення таких навчально-практичних центрів дозволить забезпечити не тільки якісну первинну професійну підготовку учнів, але й запровадити професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації дорослого населення з даних професій.

При цьому, Юрій Юрик поінформував, що на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази лабораторії для швачок, кравців та закрійників у Кременці з Державного бюджету виділили 330 тис. грн. та 100 тис. грн. – з обласного бюджету.


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…