Демобілізувався? Відкривай свою справу!

Про те, як учасникам АТО відкрити власну справу і де шукати підтримку, на успішному прикладі свого бізнесу розповів демобілізований доброволець з Львівщини Микола. Поділився він своїм успіхом під час засідання ради підтримки учасників антитерористичної операції, що відбулось 5 грудня в Тернопільській обласній державній адміністрації.

Учасники АТО та волонтери почули надихаючу та повчальну історію колишнього будівельника, ветерана АТО та батька 5-ох дітей зі Львова про те, як за допомогою обласної програми підтримки кооперативів можна стати успішним підприємцем.

 За словами Миколи, ще два роки тому у нього не було ні землі, ні грошей, ні бізнесу. «Я обрав той напрямок, від якого більшість відмовилися», – каже чоловік. Та нині попит перевищує пропозицію, на всіх охочих – ягід інколи не вистачає. Микола разом зі своєю сім’єю займається вирощуванням різних сортів полуниці, а в перспективі планує вирощувати й інші ягоди.

Після фронту він два місяці оговтувався від війни. А потім, як розповідає, вирішив відкрити власну справу й інформацію про те, як це зробити шукав у центрі зайнятості. На розвиток власної справи від центру зайнятості Микола отримав грошову допомогу у розмірі 30 тисяч гривень і ділянку за два десятки кілометрів від Львова. За рік з 10 соток землі він розжився до 40-ка. З’явилася теплиця. Микола також планує відкрити власний агробізнес, а зараз продовжує надихати інших на відкриття власної справи.

Запрошений на засідання ради АТО директор благодійного фонду Агрохолдингу «Мрія» Василь Мартюк розповів, як підтримує кооперативний рух в області та за її межами його компанія.

Кооперація є одним із рушіїв сучасної економіки, який здатен суттєво впливати на соціально-економічну ситуацію в сільській місцевості, сприяти підвищенню зайнятості сільського населення через безпосереднє створення робочих місць, а також сприяти розвитку малого підприємництва на селі. Благодійний фонд Агрохолдингу «Мрія» готовий допомагати і допомагає бажаючим працювати і відкривати власну справу фінансово, юридично, досвідом, бухгалтерським супроводом та пошуком збуту продукції.

За отриманням додаткової інформації можна звертатися до Василя Мартюка за телефоном: 067 41 34 296.

http://www.oda.te.gov.ua


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...