Демобілізувався? Відкривай свою справу!

Про те, як учасникам АТО відкрити власну справу і де шукати підтримку, на успішному прикладі свого бізнесу розповів демобілізований доброволець з Львівщини Микола. Поділився він своїм успіхом під час засідання ради підтримки учасників антитерористичної операції, що відбулось 5 грудня в Тернопільській обласній державній адміністрації.

Учасники АТО та волонтери почули надихаючу та повчальну історію колишнього будівельника, ветерана АТО та батька 5-ох дітей зі Львова про те, як за допомогою обласної програми підтримки кооперативів можна стати успішним підприємцем.

 За словами Миколи, ще два роки тому у нього не було ні землі, ні грошей, ні бізнесу. «Я обрав той напрямок, від якого більшість відмовилися», – каже чоловік. Та нині попит перевищує пропозицію, на всіх охочих – ягід інколи не вистачає. Микола разом зі своєю сім’єю займається вирощуванням різних сортів полуниці, а в перспективі планує вирощувати й інші ягоди.

Після фронту він два місяці оговтувався від війни. А потім, як розповідає, вирішив відкрити власну справу й інформацію про те, як це зробити шукав у центрі зайнятості. На розвиток власної справи від центру зайнятості Микола отримав грошову допомогу у розмірі 30 тисяч гривень і ділянку за два десятки кілометрів від Львова. За рік з 10 соток землі він розжився до 40-ка. З’явилася теплиця. Микола також планує відкрити власний агробізнес, а зараз продовжує надихати інших на відкриття власної справи.

Запрошений на засідання ради АТО директор благодійного фонду Агрохолдингу «Мрія» Василь Мартюк розповів, як підтримує кооперативний рух в області та за її межами його компанія.

Кооперація є одним із рушіїв сучасної економіки, який здатен суттєво впливати на соціально-економічну ситуацію в сільській місцевості, сприяти підвищенню зайнятості сільського населення через безпосереднє створення робочих місць, а також сприяти розвитку малого підприємництва на селі. Благодійний фонд Агрохолдингу «Мрія» готовий допомагати і допомагає бажаючим працювати і відкривати власну справу фінансово, юридично, досвідом, бухгалтерським супроводом та пошуком збуту продукції.

За отриманням додаткової інформації можна звертатися до Василя Мартюка за телефоном: 067 41 34 296.

http://www.oda.te.gov.ua


Повернутися
16.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…