Цибулиння – не сміття, а скарб

Експериментально доведено, що в цибулинні є великий набір макро- та мікроелементів, а його барвник має бактерицидну дію.

• Експериментально доведено, що в цибулинні є великий набір макро- та мікроелементів, а його барвник має бактерицидну дію. Тому й не дивно, що у рослин, оброблених цибулевим настоєм, підвищується імунітет.

• Відвар і настій цибулиння стимулюють ріст рослин, підвищують врожайність. Для підживлення рослин використовують розчин (10 г цибулиння залити 5 л окропу).

• Лушпиння вбиває патогенну мікрофлору в ґрунті.

• Ідеальний засіб і для захисту рослин від листогризучих шкідників: 0,5 відра лушпиння залити 10 л гарячої (70 °С) води, настоювати добу. Перед застосуванням розвести розчин чистою водою у пропорції 1:1. Лушпиння має бути з абсолютно здорових цибулин, а цибулевий розчин – тільки свіжоприготовлений.

• Коли починає жовтіти листя огірків, треба взяти дві пригорщі цибулиння, покласти в емальовану 10-літрову посудину, налити доверху води і прокип’ятити 5 хв. Знявши відвар з вогню, дати йому настоятися, потім процідити. У відро води додати 2 л відвару. Обробити листя огірків з обприскувача або з лійки.

• При зараженні огірків павутинним кліщем слід використовувати для обприскування рослин настій цибулиння (200 г лушпиння настояти у 10 л води чотири-п’ять днів, процідити). Провести не більш як три обприскування з інтервалом у п’ять днів.

• Під моркву від дротянки та хвороб добре лити настій цибулиння (залити гарячою водою, залишити на три-чотири дні), а під час садіння картоплі жменю цибулиння слід класти у кожну лунку.

• Лушпиння, яке залишилося після відвару, – чудова мульча.

• Стовчене лушпиння застосовують для тривалого зберігання фруктів. Яблука, груші укладають у поліетиленові мішки і пересипають подрібненим цибулинням.

• Коренеплоди не вражають грибкові захворювання, якщо перед закладанням на зберігання їх опудрити подрібненим цибулинням.

http://poradnyk.simya.com.ua


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Є певний тип захворювань, які називають автоімунними:  коли імунітет організму мобілізується не супроти сторонньої сполуки (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти здорових клітин чи тканин власного організму. Вам ніколи не здавалося, що чимала частина українців теж так само «хворіє», атакуючи всі здорові починання у власній країні? «Автоімунні» українці зневажливо зітхали «і до чого ви там домайданитеся» в той час, коли інші міняли країну, подекуди віддаючи за це життя. Вони «втомилися від війни», натомість запопадливо переходять на російську мову з туристами із Сиктивкара,  лають Бандеру і намагаються переконати нас у тому, що помирати від голоду в Голодоморі більш інтелігентно і благородно, ніж давати збройну відсіч гнобителям під час  Гайдамаччини чи в національно-визвольної боротьби ОУН та УПА...

«Автоімунні» українці гноблять починання  Уляни Супрун, уїдливо коментуючи, що, мовляв, «як мазали перекисом, так і мазатимемо, бо це вам не міфи розвінчувати...»  Проте ці міфи, на які не втомлюється відкривати нам очі пані Уляна,  коштують бюджету мільйони.

 Головний наш ворог – у нас самих. Ми самі себе з’їдаємо. Проте пропаганда і зовнішніх, і внутрішніх ворогів лише тоді дієва, коли ти боїшся правди, коли ти сам погоджуєшся на брехню. На щастя, все більшає «здорових клітин». Людей, котрі  не бояться назвати мародера мародером, запроданця запроданцем, ворога ворогом... Тих, хто і говорить, і чинить правду в очі. Хто робить все можливе, щоб врятувати країну від  усіх перелічених вище.