Цибулиння – не сміття, а скарб

Експериментально доведено, що в цибулинні є великий набір макро- та мікроелементів, а його барвник має бактерицидну дію.

• Експериментально доведено, що в цибулинні є великий набір макро- та мікроелементів, а його барвник має бактерицидну дію. Тому й не дивно, що у рослин, оброблених цибулевим настоєм, підвищується імунітет.

• Відвар і настій цибулиння стимулюють ріст рослин, підвищують врожайність. Для підживлення рослин використовують розчин (10 г цибулиння залити 5 л окропу).

• Лушпиння вбиває патогенну мікрофлору в ґрунті.

• Ідеальний засіб і для захисту рослин від листогризучих шкідників: 0,5 відра лушпиння залити 10 л гарячої (70 °С) води, настоювати добу. Перед застосуванням розвести розчин чистою водою у пропорції 1:1. Лушпиння має бути з абсолютно здорових цибулин, а цибулевий розчин – тільки свіжоприготовлений.

• Коли починає жовтіти листя огірків, треба взяти дві пригорщі цибулиння, покласти в емальовану 10-літрову посудину, налити доверху води і прокип’ятити 5 хв. Знявши відвар з вогню, дати йому настоятися, потім процідити. У відро води додати 2 л відвару. Обробити листя огірків з обприскувача або з лійки.

• При зараженні огірків павутинним кліщем слід використовувати для обприскування рослин настій цибулиння (200 г лушпиння настояти у 10 л води чотири-п’ять днів, процідити). Провести не більш як три обприскування з інтервалом у п’ять днів.

• Під моркву від дротянки та хвороб добре лити настій цибулиння (залити гарячою водою, залишити на три-чотири дні), а під час садіння картоплі жменю цибулиння слід класти у кожну лунку.

• Лушпиння, яке залишилося після відвару, – чудова мульча.

• Стовчене лушпиння застосовують для тривалого зберігання фруктів. Яблука, груші укладають у поліетиленові мішки і пересипають подрібненим цибулинням.

• Коренеплоди не вражають грибкові захворювання, якщо перед закладанням на зберігання їх опудрити подрібненим цибулинням.

http://poradnyk.simya.com.ua


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…