Більше половини українців працює не за фахом

Троє з п'яти українців працюють не за фахом через низьку оплату праці і відсутність вакансій.

Про це повідомляє міжнародний кадровий портал hh.ua на основі даних власного дослідження.

Найчастіше до зміни професії українців підштовхує незадоволеність зарплатою, відзначають рекрутери. Про це заявили третина опитаних. Трохи більше чверті зазнали труднощів з пошуком роботи, в зв'язку з чим прийняли рішення про перекваліфікацію. Чверть «білих комірців» розчарувалися в обраному напрямку і ще трохи більше 20% вирішили спробувати себе в чомусь іншому.

Серед тих, хто змушений був змінити рід діяльності тільки чверть хотіли б повернутися в «свою» професію.

Кожен шостий змінив професію через відсутність кар'єрних перспектив на колишній роботі. А один з десяти просто «згорів» на колишній роботі.

А ось через складність роботи сферу діяльності змінюють значно рідше. Також практично не має значення престижність професії.

Більшість «білих комірців» не шкодують про зміну професії та навіть, навпаки, раді, що все склалося саме так. При цьому двоє з п'яти вважають, що зробили правильний вибір, оскільки повністю задоволені своєю роботою. Менше третини раді, що працюють не за фахом, не дивлячись на незадоволеність поточною роботою. І трохи більше чверті задоволені своєю роботою, але шкодують, що працюють не за профілем. Саме жінки схильні найбільше шкодувати про те, що колись обрали роботу не за фахом, відзначають кадровики.

wz.lviv.ua


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Є певний тип захворювань, які називають автоімунними:  коли імунітет організму мобілізується не супроти сторонньої сполуки (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти здорових клітин чи тканин власного організму. Вам ніколи не здавалося, що чимала частина українців теж так само «хворіє», атакуючи всі здорові починання у власній країні? «Автоімунні» українці зневажливо зітхали «і до чого ви там домайданитеся» в той час, коли інші міняли країну, подекуди віддаючи за це життя. Вони «втомилися від війни», натомість запопадливо переходять на російську мову з туристами із Сиктивкара,  лають Бандеру і намагаються переконати нас у тому, що помирати від голоду в Голодоморі більш інтелігентно і благородно, ніж давати збройну відсіч гнобителям під час  Гайдамаччини чи в національно-визвольної боротьби ОУН та УПА...

«Автоімунні» українці гноблять починання  Уляни Супрун, уїдливо коментуючи, що, мовляв, «як мазали перекисом, так і мазатимемо, бо це вам не міфи розвінчувати...»  Проте ці міфи, на які не втомлюється відкривати нам очі пані Уляна,  коштують бюджету мільйони.

 Головний наш ворог – у нас самих. Ми самі себе з’їдаємо. Проте пропаганда і зовнішніх, і внутрішніх ворогів лише тоді дієва, коли ти боїшся правди, коли ти сам погоджуєшся на брехню. На щастя, все більшає «здорових клітин». Людей, котрі  не бояться назвати мародера мародером, запроданця запроданцем, ворога ворогом... Тих, хто і говорить, і чинить правду в очі. Хто робить все можливе, щоб врятувати країну від  усіх перелічених вище.