Гайки крутить тільки «стара гвардія»…

Український ринок праці волає за швачками, сантехніками і трактористами.

 Уже скоро в наших під’їздах не буде кому підмітати, не буде кому возити пасажирів у маршрутках… Дефіцит робочих рук в Україні з часом не тільки не зменшується, а навіть зростає. Гайки крутить «стара гвардія», молодь на таку роботу не йде — через низькі зарплати  і непрестижність. В Україні 82 відсотки людей з вищою освітою. У центрах зайнятості 73 відсотки вакансій для робітників…

Масово їдуть у Польщу водії, швачки, зварювальники, будівельники. Запрошують на роботу пакувальників печива, шоколадок, одягу та  представників інших різноробочих  спеціальностей. Зарплату пропонують щонайменше 20 тисяч гривень на місяць. У нас же майже третина вакансій (26,8%),  де пропонують мінімальну заробітну плату, 3200 гривень, 66,3% — від мінімальної до середньої зарплати в області (91,1%). За даними управління статистики, у серпні середня зарплата на Львівщині становила 6,5 тисячі гривень. Більше, ніж середню зарплату, пропонують керівному складу підприємств, а серед робітничих професій — операторам автоматичних ліній та установок, мулярам.

Про гострий дефіцит робітничих кадрів в Україні говорили на Міжнародному економічному форумі у Львові. «Ринок праці просто волає за такими фахівцями, як швачка, сантехнік і тракторист», — зазначила на пленарному засіданні Форуму міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Міністр розповіла, що для освоєння цих гостродефіцитних професій зараз модернізовують технічну базу центрів професійно-технічної освіти. Уряд цього і минулого року виділив по 50 млн. грн. За словами міністра, зокрема, створили понад 20 центрів для підготовки швачок на сучасному обладнанні, що коштує 300 тисяч грн.

В обласному центрі зайнятості кореспонденту «ВЗ» розповіли, що станом на 1 жовтня 2017 року на Львівщині серед актуальних 6608 вакансій: 4782 вакансії, або  72,4% — для робітників; 1179 — для службовців (17,8%); 647 — для тих, хто не має  професії та спеціальної підготовки (9,8%).   У нашій області роботодавці найбільше потребують операторів та складальників устаткування і машин (31,7% загальної кількості актуальних вакансій) та кваліфікованих робітників з інструментом (26,9%). Найменший попит — на технічних службовців (3,2%) та кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (0,5%).  Водночас найбільшу частку безробітних становлять юристи, вищі державні службовці, керівники та менеджери (19,5%).

В. о. директора Львівського обласного центру зайнятості Оксана Іванчук розповіла: «Щоб збалансувати попит та пропозиції робочої сили на ринку праці, Центр зайнятості організовує на замовлення фірм і компаній професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних.  «Про ефективність програми свідчать цифри: після отримання свідоцтва про присвоєння кваліфікації 86,1% слухачів курсів повернулися до трудової діяльності».

Безробітні на навчаннях освоюють затребувані на ринку праці професії: продавець, касир, кухар, перукар, візажист, манікюрник, охоронник, рибовод, монтажник систем утеплення будинків, лицювальник-плиточник, електрогазозварник, слюсар з ремонту автомобілів, флорист, кондитер, кравець, швачка, оператор котельні, водій автотранспортних засобів, адміністратор, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, водій автонавантажувача, електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання тощо.

Водночас фірми, які дбають про свої кадри, самі організовують їхній вишкіл. В агрохолдингу ЛВ «Агролімітед» працює близько 150 трактористів. Тут постійно підвищують кваліфікацію представників цієї професії, навчають разом із Центром зайнятості, Кам’янка-Бузьким професійно-технічним училищем. У холдингу обладнали спеціальний навчальний клас і базу. Менеджер зі зв’язків з громадськістю агрохолдингу Дмитро Мороз розповідає: «Стараємося не допустити дефіциту кадрів. Створюємо умови для людей, щоб вони вчилися. Багато з них потім здобуває і вищу освіту. Політика компанії — не заставляти, а зацікавити. Наші трактористи працюють на надсучаснішій техніці. Заробляють 10−15 тисячгривень».

Зараз найбільше українців виїжджають до Польщі. Але експерти прогнозують, що найближчим часом ситуація зміниться. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах підрахували, що їм незабаром буде потрібно 5 млн. робочих рук. Отож дефіцит робочих рук в Україні зростатиме — разом із зростанням попиту на наших працівників за кордоном…

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/economics/209489-haiky-krutyt-tilky-stara-hvardiia


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...