Гайки крутить тільки «стара гвардія»…

Український ринок праці волає за швачками, сантехніками і трактористами.

 Уже скоро в наших під’їздах не буде кому підмітати, не буде кому возити пасажирів у маршрутках… Дефіцит робочих рук в Україні з часом не тільки не зменшується, а навіть зростає. Гайки крутить «стара гвардія», молодь на таку роботу не йде — через низькі зарплати  і непрестижність. В Україні 82 відсотки людей з вищою освітою. У центрах зайнятості 73 відсотки вакансій для робітників…

Масово їдуть у Польщу водії, швачки, зварювальники, будівельники. Запрошують на роботу пакувальників печива, шоколадок, одягу та  представників інших різноробочих  спеціальностей. Зарплату пропонують щонайменше 20 тисяч гривень на місяць. У нас же майже третина вакансій (26,8%),  де пропонують мінімальну заробітну плату, 3200 гривень, 66,3% — від мінімальної до середньої зарплати в області (91,1%). За даними управління статистики, у серпні середня зарплата на Львівщині становила 6,5 тисячі гривень. Більше, ніж середню зарплату, пропонують керівному складу підприємств, а серед робітничих професій — операторам автоматичних ліній та установок, мулярам.

Про гострий дефіцит робітничих кадрів в Україні говорили на Міжнародному економічному форумі у Львові. «Ринок праці просто волає за такими фахівцями, як швачка, сантехнік і тракторист», — зазначила на пленарному засіданні Форуму міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Міністр розповіла, що для освоєння цих гостродефіцитних професій зараз модернізовують технічну базу центрів професійно-технічної освіти. Уряд цього і минулого року виділив по 50 млн. грн. За словами міністра, зокрема, створили понад 20 центрів для підготовки швачок на сучасному обладнанні, що коштує 300 тисяч грн.

В обласному центрі зайнятості кореспонденту «ВЗ» розповіли, що станом на 1 жовтня 2017 року на Львівщині серед актуальних 6608 вакансій: 4782 вакансії, або  72,4% — для робітників; 1179 — для службовців (17,8%); 647 — для тих, хто не має  професії та спеціальної підготовки (9,8%).   У нашій області роботодавці найбільше потребують операторів та складальників устаткування і машин (31,7% загальної кількості актуальних вакансій) та кваліфікованих робітників з інструментом (26,9%). Найменший попит — на технічних службовців (3,2%) та кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (0,5%).  Водночас найбільшу частку безробітних становлять юристи, вищі державні службовці, керівники та менеджери (19,5%).

В. о. директора Львівського обласного центру зайнятості Оксана Іванчук розповіла: «Щоб збалансувати попит та пропозиції робочої сили на ринку праці, Центр зайнятості організовує на замовлення фірм і компаній професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних.  «Про ефективність програми свідчать цифри: після отримання свідоцтва про присвоєння кваліфікації 86,1% слухачів курсів повернулися до трудової діяльності».

Безробітні на навчаннях освоюють затребувані на ринку праці професії: продавець, касир, кухар, перукар, візажист, манікюрник, охоронник, рибовод, монтажник систем утеплення будинків, лицювальник-плиточник, електрогазозварник, слюсар з ремонту автомобілів, флорист, кондитер, кравець, швачка, оператор котельні, водій автотранспортних засобів, адміністратор, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, водій автонавантажувача, електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання тощо.

Водночас фірми, які дбають про свої кадри, самі організовують їхній вишкіл. В агрохолдингу ЛВ «Агролімітед» працює близько 150 трактористів. Тут постійно підвищують кваліфікацію представників цієї професії, навчають разом із Центром зайнятості, Кам’янка-Бузьким професійно-технічним училищем. У холдингу обладнали спеціальний навчальний клас і базу. Менеджер зі зв’язків з громадськістю агрохолдингу Дмитро Мороз розповідає: «Стараємося не допустити дефіциту кадрів. Створюємо умови для людей, щоб вони вчилися. Багато з них потім здобуває і вищу освіту. Політика компанії — не заставляти, а зацікавити. Наші трактористи працюють на надсучаснішій техніці. Заробляють 10−15 тисячгривень».

Зараз найбільше українців виїжджають до Польщі. Але експерти прогнозують, що найближчим часом ситуація зміниться. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах підрахували, що їм незабаром буде потрібно 5 млн. робочих рук. Отож дефіцит робочих рук в Україні зростатиме — разом із зростанням попиту на наших працівників за кордоном…

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/economics/209489-haiky-krutyt-tilky-stara-hvardiia


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…