Гайки крутить тільки «стара гвардія»…

Український ринок праці волає за швачками, сантехніками і трактористами.

 Уже скоро в наших під’їздах не буде кому підмітати, не буде кому возити пасажирів у маршрутках… Дефіцит робочих рук в Україні з часом не тільки не зменшується, а навіть зростає. Гайки крутить «стара гвардія», молодь на таку роботу не йде — через низькі зарплати  і непрестижність. В Україні 82 відсотки людей з вищою освітою. У центрах зайнятості 73 відсотки вакансій для робітників…

Масово їдуть у Польщу водії, швачки, зварювальники, будівельники. Запрошують на роботу пакувальників печива, шоколадок, одягу та  представників інших різноробочих  спеціальностей. Зарплату пропонують щонайменше 20 тисяч гривень на місяць. У нас же майже третина вакансій (26,8%),  де пропонують мінімальну заробітну плату, 3200 гривень, 66,3% — від мінімальної до середньої зарплати в області (91,1%). За даними управління статистики, у серпні середня зарплата на Львівщині становила 6,5 тисячі гривень. Більше, ніж середню зарплату, пропонують керівному складу підприємств, а серед робітничих професій — операторам автоматичних ліній та установок, мулярам.

Про гострий дефіцит робітничих кадрів в Україні говорили на Міжнародному економічному форумі у Львові. «Ринок праці просто волає за такими фахівцями, як швачка, сантехнік і тракторист», — зазначила на пленарному засіданні Форуму міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Міністр розповіла, що для освоєння цих гостродефіцитних професій зараз модернізовують технічну базу центрів професійно-технічної освіти. Уряд цього і минулого року виділив по 50 млн. грн. За словами міністра, зокрема, створили понад 20 центрів для підготовки швачок на сучасному обладнанні, що коштує 300 тисяч грн.

В обласному центрі зайнятості кореспонденту «ВЗ» розповіли, що станом на 1 жовтня 2017 року на Львівщині серед актуальних 6608 вакансій: 4782 вакансії, або  72,4% — для робітників; 1179 — для службовців (17,8%); 647 — для тих, хто не має  професії та спеціальної підготовки (9,8%).   У нашій області роботодавці найбільше потребують операторів та складальників устаткування і машин (31,7% загальної кількості актуальних вакансій) та кваліфікованих робітників з інструментом (26,9%). Найменший попит — на технічних службовців (3,2%) та кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (0,5%).  Водночас найбільшу частку безробітних становлять юристи, вищі державні службовці, керівники та менеджери (19,5%).

В. о. директора Львівського обласного центру зайнятості Оксана Іванчук розповіла: «Щоб збалансувати попит та пропозиції робочої сили на ринку праці, Центр зайнятості організовує на замовлення фірм і компаній професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних.  «Про ефективність програми свідчать цифри: після отримання свідоцтва про присвоєння кваліфікації 86,1% слухачів курсів повернулися до трудової діяльності».

Безробітні на навчаннях освоюють затребувані на ринку праці професії: продавець, касир, кухар, перукар, візажист, манікюрник, охоронник, рибовод, монтажник систем утеплення будинків, лицювальник-плиточник, електрогазозварник, слюсар з ремонту автомобілів, флорист, кондитер, кравець, швачка, оператор котельні, водій автотранспортних засобів, адміністратор, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, водій автонавантажувача, електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання тощо.

Водночас фірми, які дбають про свої кадри, самі організовують їхній вишкіл. В агрохолдингу ЛВ «Агролімітед» працює близько 150 трактористів. Тут постійно підвищують кваліфікацію представників цієї професії, навчають разом із Центром зайнятості, Кам’янка-Бузьким професійно-технічним училищем. У холдингу обладнали спеціальний навчальний клас і базу. Менеджер зі зв’язків з громадськістю агрохолдингу Дмитро Мороз розповідає: «Стараємося не допустити дефіциту кадрів. Створюємо умови для людей, щоб вони вчилися. Багато з них потім здобуває і вищу освіту. Політика компанії — не заставляти, а зацікавити. Наші трактористи працюють на надсучаснішій техніці. Заробляють 10−15 тисячгривень».

Зараз найбільше українців виїжджають до Польщі. Але експерти прогнозують, що найближчим часом ситуація зміниться. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах підрахували, що їм незабаром буде потрібно 5 млн. робочих рук. Отож дефіцит робочих рук в Україні зростатиме — разом із зростанням попиту на наших працівників за кордоном…

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/economics/209489-haiky-krutyt-tilky-stara-hvardiia


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Є певний тип захворювань, які називають автоімунними:  коли імунітет організму мобілізується не супроти сторонньої сполуки (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти здорових клітин чи тканин власного організму. Вам ніколи не здавалося, що чимала частина українців теж так само «хворіє», атакуючи всі здорові починання у власній країні? «Автоімунні» українці зневажливо зітхали «і до чого ви там домайданитеся» в той час, коли інші міняли країну, подекуди віддаючи за це життя. Вони «втомилися від війни», натомість запопадливо переходять на російську мову з туристами із Сиктивкара,  лають Бандеру і намагаються переконати нас у тому, що помирати від голоду в Голодоморі більш інтелігентно і благородно, ніж давати збройну відсіч гнобителям під час  Гайдамаччини чи в національно-визвольної боротьби ОУН та УПА...

«Автоімунні» українці гноблять починання  Уляни Супрун, уїдливо коментуючи, що, мовляв, «як мазали перекисом, так і мазатимемо, бо це вам не міфи розвінчувати...»  Проте ці міфи, на які не втомлюється відкривати нам очі пані Уляна,  коштують бюджету мільйони.

 Головний наш ворог – у нас самих. Ми самі себе з’їдаємо. Проте пропаганда і зовнішніх, і внутрішніх ворогів лише тоді дієва, коли ти боїшся правди, коли ти сам погоджуєшся на брехню. На щастя, все більшає «здорових клітин». Людей, котрі  не бояться назвати мародера мародером, запроданця запроданцем, ворога ворогом... Тих, хто і говорить, і чинить правду в очі. Хто робить все можливе, щоб врятувати країну від  усіх перелічених вище.