А як же молоко «від бабусі»?

В Україні зникне молоко другого сорту

З першого січня 2018 року відповідно до угоди про асоціацію з Євросоюзом в Україні зникне молоко другого сорту, яке збиралося в домогосподарствах. Про це пише ТСН.

Із нового року переробні підприємства не зможуть купувати "домашнє" молоко у селян, а тільки в спеціалізованих фермерських господарствах.

За стандартами ЄС, у магазинах має бути три сорти молока: екстра-класу, вищого і першого.

Раніше в Міністерстві агрополітики говорили, що 25% українського молока роблять із сировини, купленої у домогосподарствах.

 До слова, цьогоріч, порівнюючи із минулим роком, в Тернопільській області трохи зросло виробництво м’яса (1,2%,) і молока (0,5%), проте скоротились обсяги яєць – аж на 11%.

Основними  виробниками тваринницької продукції і надалі залишаються приватні господарства. На них припало 70 відсотків валової продукції галузі.

Фахівці додали, на початок листопада в усіх категоріях господарств нараховували 163,2 тис. голів великої рогатої худоби (зокрема 94,5 тис. голів корів), 407,4 тис. голів свиней, 5,4 млн. голів птиці.


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...