А як же молоко «від бабусі»?

В Україні зникне молоко другого сорту

З першого січня 2018 року відповідно до угоди про асоціацію з Євросоюзом в Україні зникне молоко другого сорту, яке збиралося в домогосподарствах. Про це пише ТСН.

Із нового року переробні підприємства не зможуть купувати "домашнє" молоко у селян, а тільки в спеціалізованих фермерських господарствах.

За стандартами ЄС, у магазинах має бути три сорти молока: екстра-класу, вищого і першого.

Раніше в Міністерстві агрополітики говорили, що 25% українського молока роблять із сировини, купленої у домогосподарствах.

 До слова, цьогоріч, порівнюючи із минулим роком, в Тернопільській області трохи зросло виробництво м’яса (1,2%,) і молока (0,5%), проте скоротились обсяги яєць – аж на 11%.

Основними  виробниками тваринницької продукції і надалі залишаються приватні господарства. На них припало 70 відсотків валової продукції галузі.

Фахівці додали, на початок листопада в усіх категоріях господарств нараховували 163,2 тис. голів великої рогатої худоби (зокрема 94,5 тис. голів корів), 407,4 тис. голів свиней, 5,4 млн. голів птиці.


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…